Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Тонометры

Гіпертрофічна кардіоміопатія: які прояви спостерігаються при ураженні міокарда?

Гіпертрофічна кардіоміопатія: які прояви спостерігаються при ураженні міокарда?Гіпертрофічна кардіоміопатія належить до вад серця, при якій спостерігається збільшення однієї з її ділянок. Дана патологія є найчастішою причиною раптового летального результату у молодому віці, навіть у спортсменів. А за статистичними даними понад 70 тисяч українців страждають на гіпертрофічну кардіоміопатію навіть не здогадуючись про це. Тому медики наголошують на важливості проходження профілактичних оглядів з метою вчасного виявлення порушення.
Гіпертрофічна кардіоміопатія - це патологічний стан при якому спостерігається збільшення товщини стінок лівого шлуночка, з наступним втягненням до патологічного процесу всього серця (з його збільшенням), зміною міжпередсердної перегородки та стоншення судинних стінок.
Такий стан викликає порушення мікроциркуляції крові та ряду інших патологій (серцева недостатність, раптова зупинка серця, тромбоемболія, інфаркт міокарда).

Причини

Гіпертрофічна кардіоміопатія є найбільш поширеним моногенним спадковим захворюванням серця. Генетичне захворювання має аутосомно-домінантний тип успадкування, та спричинене мутацією гена протеїну кардіального саркомера. Також на появу захворювання можуть вплинути інші генетичні розлади (нервовом’язові, мітохондріальні захворювання, амілоїдоз).

Симптоми

Дуже часто захворювання має безсимптомний або малосимптомний перебіг. Відповідно пацієнти можуть звертатися до лікаря при виявленні відповідного сімейного анамнезу, при встановленні шумів в серці при фізикальному огляді або при отриманні “аномальних” результатів ЕКГ. 
Щодо проявів захворювання, то типовими скаргами при даному виді кардіоміопатії є:
  1. Задишка (особливо під час фізичних навантажень).
  2. Втома.
  3. Дискомфортні відчуття у грудях.
  4. Прискорене серцебиття.
  5. Синкопе (короткочасне порушення свідомості). 
  6. Можлива непритомність, що також часто виникає на фоні фізичного навантаження.
Існують часті випадки як довготривалості життя при гіпертрофічній кардіоміопатії, так і настання раптової смерті.
До факторів ризику раптової смерті належить: віковий фактор (вищий ризик у молодших), наявність випадків раптової серцевої смерті в родині, тахікардія, патологічна реакція артеріального тиску на проведення фізичних навантажень та ін.

Діагностика та лікування

В першу чергу окрім фізикального огляду, лікар звертає увагу на зібранні анамнезу зі встановленням випадків раптової смерті серед родичів пацієнта. Ідентифікувати порушення вдається шляхом проведення доплерографії, ЕКГ, МРТ та КТ, холтерівського моніторування ЕКГ. Також всі пацієнтам з гіпертрофічною кардіоміопатією проводять генетичні дослідження, при неможливості пояснити виключно позагенетичні причини.
 
Лікування залежатиме від розвитку клінічної картини. Так, якщо патологія не супроводжується розвитком суб'єктивних симптомів обирається тактика спостереження, з періодичним проведенням ЕКГ, ЕхоКГ та 48-годинне моніторування ЕКГ кожні пів року. 
 
Медикаментозна терапія направлена на відновлення роботи серця, поліпшення самопочуття хворого та зниження ризиків розвитку ускладнень (β-блокатори, діуретики, відповідної дози).
 
При стрімкому наростанні проявів захворювання з наступним розвитком ускладнень проводиться оперативне втручання, яке полягає у зменшенні товщини міжшлуночкової перегородки - міектомія.
 
Важливу роль відіграє дотримання загальних рекомендацій з униканням значних фізичних навантажень та участі у спортивних змаганнях, дегідратації та прийманням значної кількості алкоголю. Також рекомендовано знижувати масу тіла. 
 
Пам'ятайте, про необхідність та важливість профілактичних оглядів в кардіолога з метою раннього виявлення патологічних порушень зі сторони серцево-судинної системи.

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники