Постковідний синдром: як відновитися після COVID-19?
В Україні набирає обертів третя хвиля коронавірусної інфекції. Декому вдалося перехворіти в легкій формі, а хтось тяжко боровся за життя. Однак навіть після виліковування питання коронавірусу не відпускає, адже нездужання та наслідки захворювання турбують ще упродовж тривалого часу. Які найчастіше симптоми починають проявлятися після COVID-19? З'ясуємо далі.
Постковідний синдром (long COVID) являю собою стан, який виникає як під час, так і після перебігу COVID-19. Симптоми синдрому можуть тривати понад 12 тижнів та мати різний ступінь тяжкості.
До групи ризику розвитку захворювання входять люди похилого віку, та ті, що мають в анамнезі хронічні захворювання, перехворіли на коронавірусну інфекцію в тяжкій формі.
Які симптоми характерні для постковідного синдрому?
Найпоширенішими симптомами довготривалого COVID-19 є:
- кашель;
- задишка;
- больові відчуття в області грудної клітки та суглобах;
- випадіння волосся;
- головний біль;
- втрата нюху;
- прискорене серцебиття;
- швидка втомлюваність.
Значний вплив на розвиток постковідного синдрому мають психоемоційні розлади. Великий відсоток людей після захворювання скаржаться на апатію, занепад сил, депресивний стан, порушення сну. Це все негативно зображається на якості життя людини.
Бувають сценарії, коли через певний проміжок часу відбувається загострення уже наявних в анамнезі захворювань, наприклад цукровий діабет, артеріальна гіпертензія або розвиток нових небезпечних станів (інсульт).
Діагностика та тактика лікування
Людина звертається до свого сімейного лікаря вже при наявності негативного тесту на COVID-19 та скаржиться на головний біль, постійну слабкість та втому, яка може проявлятися у звичайних буденних діях, від читання книги до пересування в межах домівки.
Тому лікарю важливо встановити зв'язок з появою нових скарг з перенесеним COVID-19. Для цього збирається анамнез зі встановленням терміну та наявності захворювання на COVID-19. Лабораторні дослідження крові дадуть можливість встановити перебіг запального процесу. Хоча наразі точно лабораторно підтвердити постковідний синдром неможливо. Це стосується й етапу лікування.
Тому при встановленому постковідному синдромі пацієнту залишається проводити моніторинг дихальної, серцево-судинної систем. Слідкувати за психологічним станом та перебігом хронічних захворювань.
Таким пацієнтам рекомендується проходити період реабілітації, займатися фізичними дозованими навантаженнями, що позитивно впливає на психологічний стан. Реабілітаційний період може бути, як загального характеру, так і пульмонологічним, що полягає в відновленні життєвого об'єму легень (дихальна гімнастика, оксигенотерапія). Придбати кисневий концентратор як для використання в домашніх умовах, так і в умовах стаціонару можливо в медичному маркеті ITMED.
Детальніше дізнатися про прилад можливо перейшовши за посиланням: https://www.youtube.com/.
Детальніше дізнатися про прилад можливо перейшовши за посиланням: https://www.youtube.com/.
У будь-якому разі, незалежно у якій формі ви перехворіли на COVID-19, при погіршенні самопочуття відразу зверніться до лікаря.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Засоби індивідуального захисту шкіри для медичних працівників
- Хвороба Лайма: симптоми та методи лікування
- Засоби індивідуального захисту для медпрацівника: яку роль виконують одноразові рукавички?
- Як брудні руки можуть спричинити ураження головного мозку?
- Проведення дезінфекції вдома в умовах пандемії: основні рекомендації