Котячий лишай у людини: як розпізнати грибок після контакту з твариною?

Котячий лишай, або дерматофітія – це патологічний стан, що супроводжується заразним грибковим ураженням шкіри. Воно спричинене мікроспоріями, які зазвичай передаються від тварин, найчастіше котів. Попри назву, недуга не обмежується лише контактами з кішками. Відповідно захворіти можуть як діти, так й дорослі при контакті з зараженими собаками, хворими людьми або предметами побуту.

Це інфекційне захворювання відоме також під назвою стригучий лишай, і має характерні прояви, які дозволяють запідозрити діагноз ще до звернення до лікаря.

Після зараження на шкірі з'являються круглі або овальні плями з чіткими межами. Вони мають червонуватий відтінок і можуть бути трохи підняті над рівнем шкіри. У центрі таких плям нерідко спостерігається лущення, іноді - незначне свербіння. Волосяна частина голови також може бути уражена. Так у цій зоні грибок "з’їдає" волосся, через що утворюються ділянки з обламаними або рідкісними волосками.

У дітей прояви котячого лишаю найчастіше зосереджуються на обличчі, шиї, руках і голові. У дорослих ураження може виникнути на будь-якій ділянці тіла.

Збудником котячого лишаю є гриби роду Microsporum або Trichophyton, які живуть на шкірі та шерсті тварин. Найчастіше джерелом інфекції є безпритульні кошенята або тварини з ослабленим імунітетом. Людина може заразитися при прямому контакті із шерстю чи шкірою хворої тварини, через гребінці, рушники, подушки, іграшки або інші предмети, на які потрапили спори грибка.
 

У дитячих колективах зараження може відбутися через тісний фізичний контакт між дітьми.

Ризик захворіти значно вищий у людей зі зниженим імунітетом, при наявності мікротравм шкіри, а також у дітей, чия шкіра більш чутлива до впливу інфекцій.

Для постановки діагнозу зазвичай достатньо огляду дерматолога. Лікар звертає увагу на характерні ураження, але для підтвердження може застосовувати додаткові методи у вигляді дерматоскопії, лампи Вуда (спеціальне ультрафіолетове світло, під яким грибкові колонії світяться зеленим відтінком). Також проводиться мікроскопічне дослідження, коли береться зішкріб шкіри або волосся дозволяє побачити спори грибів та бактеріологічний посів - вирощування грибка на поживному середовищі для точного визначення збудника.

Лікування залежить від розміру ураження, його локалізації та загального стану пацієнта. Основу становлять протигрибкові засоби місцевої та системної дії.

У легких випадках (поодинокі плями на шкірі без ураження волосистої частини голови) зазвичай достатньо мазей та кремів, які містять кетоконазол, тербінафін або клотримазол. Важливо наносити препарат не лише на саму пляму, а й на ділянку навколо неї.

При ураженні волосяної частини голови або великій площі призначають системне лікування у таблетках.

Додатково пацієнтові може знадобитися:

• обробка шкіри антисептичними засобами;

• вітамінна підтримка для зміцнення імунітету;

• дотримання гігієнічних заходів для запобігання повторному зараженню.

Тривалість лікування варіюватиметься від 2 до 6 тижнів, залежно від перебігу хвороби та відповіді на терапію.

Варто розуміти, що котячий лишай не проходить сам по собі. Без лікування інфекція може поширюватися на нові ділянки тіла, уражати нігті або спричинити бактеріальні ускладнення. Небезпечно також хронічне носійство грибка, при якому людина, навіть не маючи явних симптомів, залишається джерелом зараження для інших.

Крім того, залишені без лікування плями можуть залишити по собі пігментацію або рубці, особливо в ділянці волосистої частини голови, де після грибкового ураження можуть не відновитися волосяні фолікули.

Знизити ризики розвитку хвороби можливо дотримуючись наступних рекомендацій:

• Уникайте контакту з безпритульними тваринами, особливо у дворах, парках, поблизу шкіл.

• Регулярно оглядайте домашніх улюбленців, особливо якщо в них з’являються залисини чи лущення.

• Мийте руки після гри з тваринами.

• Не користуйтеся чужими рушниками, гребінцями, головними уборами.

• Навчіть дітей дотримуватись гігієни.

У разі виявлення підозрілих плям не займайтеся самолікуванням, а зверніться до дерматолога.