Абдомінальні спайки: основні симптоми та методи лікування
Черевна порожнина включає групу органів шлунково-кишкового тракту, а саме шлунок, тонку кишку, товсту кишку та задній прохід.
В нормі кишкова тканина має гладку поверхню, що дозволяє їй вільно рухатися в черевній порожнині. Однак у разі спайок черевної порожнини тканини стають липкими й міцно зв’язуються одна з одною. Це, своєю чергою, перешкоджає руху їжі та калу кишківником.
Абдомінальні спайки — це рубцева тканина, яка утворюється між тканинами та органами черевної порожнини, що відповідно спричиняє їх злипання. Так попередні операції викликають приблизно 90% спайок черевної порожнини. Вони також можуть розвинутися внаслідок травми, інфекції або станів, що спричиняють запальний процес.
При цьому симптоми даного порушення можуть бути як взагалі відсутніми, так і викликати суттєвий дискомфорт зі сторони травлення.
Локалізація спайок зосереджується переважно на внутрішній оболонці живота, рідше між органів (кишківник, черевна стінка, маткові труби).
Основні симптоми
Спайки живота часто не викликають помітних симптомів та можуть залишатися недіагностованими. Однак у деяких людей вони можуть викликати хронічний біль та порушення процесу випорожнення. При цьому цей стан може виникнути незабаром або навіть через роки після операції.
При тяжкому перебігу, існують ризики непрохідності кишківника, коли спайки викликають проблеми з травленням та закорковують кишківник. Це супроводжуватиметься появою нудоти та блювання, зупиненням процесу відходження газів та випорожнення.
Також спайки можуть спричинити репродуктивні проблеми у жінок при ураженні яєчників або маткових труб, дискомфорт та больові відчуття під час статевого акту.
Що викликає спайки?
- Травми живота.
- Ускладнення після проведення оперативних втручань на черевній порожнині (абдомінальна хірургія). Саме це є найбільш частою причиною формування спайок та станом, що супроводжуватиметься відповідними симптомами.
- Запальний процес (наприклад, хвороба Крона, ендометріоз, перитоніт).
Діагностика та тактика лікування
Спайки не виявляються під час звичайних візуалізаційних тестів. Зазвичай лікарі виявляють їх під час діагностичної операції при дослідженні симптомів або лікування іншого захворювання.
Надалі при виявленні спайок можливе проведення оперативного втручання - лапароскопічного адгезіолізу, малоінвазивної процедури. Операція з видалення рубцевої тканини буде доцільною при спайках, що спричиняють обструкцію, як гостру (повне перекриття), так і хронічну (повторні напади, які зникають самі по собі).
Попередньо діагностування безпосередньо спайок або інших можливих причин виниклих симптомів, включатиме проведення фізикального огляду, лабораторних досліджень крові та сечі, методів візуалізації (УЗД, рентгенографія, КТ).
Післяопераційний період та період відновлення полягатиме в забезпеченні режиму “відпочинок”, виключення інтенсивних фізичних навантажень, дотримання дієти та ін.
Хірург не може уникнути спайок черевної порожнини. Однак спайки зазвичай менш поширені при лапароскопічній хірургії через невеликі розрізи. Відкрита операція вимагає більших розрізів, що може спричинити більше спайок, однак знову ж таки, більшість з них не викликають жодних проблем.
У тому випадку, якщо перешкоди в кишківнику незначні, то хворому рекомендується суворо дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини та достатньою кількістю молочних продуктів. Таким чином, травна система може легко розщепити прийняту їжу на простіші речовини.
Відмітимо, що багато людей зі спайками в черевній порожнині не відчувають жодних симптомів і відповідно можуть не потребувати лікування. Однак, якщо порушення викликають біль або проблеми з травленням, рекомендованим буде саме обирання методу абдомінального адгезіолізу з метою видалення спайок.