Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Траншейна стопа: причини та методи лікування

Траншейна стопа: причини та методи лікуванняТраншейна стопа або окопна стопа це досить рідкісний патологічний стан, однак який став реальним в умовах воєнного стану. Насамперед у військовослужбовців. 

Захворювання є серйозним та виникає через занадто довге перебування ніг у вологості та холоді (температура вище 0С, на відміну від відмороження). Не є виключенням коли ураження зазнають й інші частини тіла. 
 
Вперше цей стан став відомим під час Першої світової війни, коли солдати знаходились в окопах тривалий час без додаткової пари шкарпеток та взуття, аби підтримувати ноги сухими.
І хоча на сьогодні обізнаність значно більша стосовно даної патології, ризики розвитку траншейної стопи під час тривалого перебування в вологих та холодних умовах все ще зберігаються.

Симптоми траншейної стопи

Розвиток патологічного процесу відбувається у декілька етапів:
  • формування пухирів, заповнених желеподібною консистенцією жовтого або кров'янистого забарвлення;
  • плями на шкірі блідо-синюшного забарвлення;
  • гіперемія та набряк шкіри;
  • трофічне ураження стопи (наприклад, гангрена).
Додатково можлива поява наступних відчуттів  у стопах:
  • відчуття холоду;
  • тяжкість в ногах;
  • порушення чутливості у вигляді оніміння, поколювання;
  • поява больових відчуттів при впливі теплового фактора;
  • постійний свербіж.
Відзначимо, що вищезазначені прояви можуть локалізуватися як на частині стопи (переважно передня частина та пальці ніг), так і при тяжкому перебігу поширюватися на всю стопу.

Які фактори можуть спровокувати патологію?

Механізм розвитку траншейної стопи полягає в тому, що нижні кінцівки стають вологими (намокають), та при цьому відсутня можливість для повного їх висихання. 
При цьому “сприятливі” для захворювання погодні умови можуть бути, як холодними (вище 0С), так і навпаки спекотними (до 16С). Головне це наскільки намокнуть ноги та тривалість знаходження в даних умовах (понад 10 годин).
 
Надалі в нижніх кінцівках відбувається порушення кровообігу та нервові ураження. Наприклад, при пошкодженні нервових закінчень не завжди можлива поява болю в ногах.
 
При відсутності вчасного лікування наслідки траншейної стопи дуже серйозні. Високі ризики некротичного ураження нижньої кінцівки, незворотного ураження нервових закінчень та навіть ампутація.
 
Також відмітимо, що ризики розвитку патології підвищуються при наявності ранових поверхонь на ногах, тому варто періодично слідкувати за цим

Діагностика та тактика лікування

Діагностувати траншейну стопу лікар може лише провівши фізикальний огляд. З метою встановлення порушення кровообігу та інших ускладнень можливе проведення ряду додаткових інструментальних досліджень.
 
Лікування траншейної стопи є комплексним та полягає в першочерговому забезпеченні спокою ураженій кінцівці (в припіднятому положенні). А також доцільним буде призначення знеболювальних та протинабрякових препаратів, фізіотерапевтичних процедур. Оперативне втручання показане при розвитку змертвіння тканин та поширенню ураження. 
 
Самостійно до моменту лікарської допомоги варто зняти вологі шкарпетки, очистити уражену ділянку та витерти насухо ноги, а також нанести на декілька хвилин тепловий компрес. В жодному разі не варто наносити на ноги різні “лікувальні” суміші, гріти в гарячій воді.
Відповідно при ранньому проведенні діагностики та належного лікування, успіхи на швидке одужання є високими.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм