Видалення мигдаликів: основні показання
Навколо питання щодо видалення піднебінних мигдалин завжди точаться дискусії. Адже вони відіграють важливу роль в організмі,виконуючи захисну функцію. Розберемо, які показання необхідні для проведення оперативного втручання з метою видалення мигдаликів.
Мигдалики або гланди– це одні з органів імунної системи, які становлять собою два валики, що розміщуються на переході травного та дихального тракту. Мигдалики формуються з лімфоїдної тканини та виконують захисну функцію, служачи бар’єром при потраплянні інфекції повітряно-крапельним шляхом.
Але тоді, коли орган перестає виконувати свою основну функцію, він починає завдавати шкоду організмові.
При розвитку хронічного запалення мигдалин, а саме хронічного тонзиліту, тканина органу замінюється сполучною, з наступним утворенням рубців, спайок та порожнин заповнених вмістом патологічного характеру. Як наслідок запальний процес розповсюджується, насамперед на поруч розташовані лімфатичні вузли, що призводить то їх набряку.
Оскільки піднебінні мигдалики впливають на функціонування багатьох органів та систем, то відповідно їх запалення призводить до ураження серцево-судинної системи, нирок, суглобів та ін..
Навіть якщо виникає захворювання спричинене хронічним тонзилітом, і постає питання про видалення чи зберігання мигдаликів перш за все необхідне проведення відповідного лікування.
При діагностуванні хронічного тонзиліту, ефективність консервативного лікування полягає у проведенні:
Також якщо ж випадки запалення збільшується до семи та більше на рік, а антибактеріальна терапія не дає результату – проведення оперативного втручання є обґрунтованим. Адже це означає, що мигдалики більше не виконують свою функцію.
До основних причин видалення гланд відносять:
Мигдалики відокремлюються від навколишніх тканин за допомогою хірургічних інструментів, або використовується метод видалення лазером. Також до одного з найновітніших методів належить холодноплазмена коблація, коли застосовується плазма температурою до 50°С, яка має таку ж дію на тканини, як і інші види плазмової коагуляції.
Негативні наслідки після проведення оперативного втручання проявляються у вигляді кровотечі, нудоти та больових відчуттів. Надалі може виникати фарингіт або бронхіт. Відповідно операція проводиться у тому випадку коли ризики від збереження мигдаликів значно перевищують негативні наслідки після їх видалення.
Автор: Наталія Холявицька
Мигдалики або гланди– це одні з органів імунної системи, які становлять собою два валики, що розміщуються на переході травного та дихального тракту. Мигдалики формуються з лімфоїдної тканини та виконують захисну функцію, служачи бар’єром при потраплянні інфекції повітряно-крапельним шляхом.
Але тоді, коли орган перестає виконувати свою основну функцію, він починає завдавати шкоду організмові.
При розвитку хронічного запалення мигдалин, а саме хронічного тонзиліту, тканина органу замінюється сполучною, з наступним утворенням рубців, спайок та порожнин заповнених вмістом патологічного характеру. Як наслідок запальний процес розповсюджується, насамперед на поруч розташовані лімфатичні вузли, що призводить то їх набряку.
Оскільки піднебінні мигдалики впливають на функціонування багатьох органів та систем, то відповідно їх запалення призводить до ураження серцево-судинної системи, нирок, суглобів та ін..
Навіть якщо виникає захворювання спричинене хронічним тонзилітом, і постає питання про видалення чи зберігання мигдаликів перш за все необхідне проведення відповідного лікування.
Лікування
Запалення, яке виникає рідко рекомендується лікувати консервативним методом.При діагностуванні хронічного тонзиліту, ефективність консервативного лікування полягає у проведенні:
- бак посіву, з метою визначеннябактеріальної природи;
- промивання лакун піднебінних мигдалин: під час лікувальної процедури з множинних порожнин мигдалин вимивається гнійний вміст. Важливо проводити промивання тільки при відсутності загострення;
- фізіотерапія (ультразвук);
- санації зубів та ясен.
Хірургічний метод лікування:
Консервативна терапія не дала результатів, та не призвела до усунення патологій, які спричинилися тонзилітом, це є одним із показів до проведення операції.Також якщо ж випадки запалення збільшується до семи та більше на рік, а антибактеріальна терапія не дає результату – проведення оперативного втручання є обґрунтованим. Адже це означає, що мигдалики більше не виконують свою функцію.
До основних причин видалення гланд відносять:
- онкологічні процеси;
- у разі розвитку апное сну, коли набряклі мигдалики перекривають дихальні шляхи та спричиняють хропіння;
- поява неприємного запаху з ротової порожнини (галітоз), який спричиняється накопиченням гною в мигдаликах.
Мигдалики відокремлюються від навколишніх тканин за допомогою хірургічних інструментів, або використовується метод видалення лазером. Також до одного з найновітніших методів належить холодноплазмена коблація, коли застосовується плазма температурою до 50°С, яка має таку ж дію на тканини, як і інші види плазмової коагуляції.
Негативні наслідки після проведення оперативного втручання проявляються у вигляді кровотечі, нудоти та больових відчуттів. Надалі може виникати фарингіт або бронхіт. Відповідно операція проводиться у тому випадку коли ризики від збереження мигдаликів значно перевищують негативні наслідки після їх видалення.
Профілактика
З метою запобігання видалення мигдаликів необхідно вчасно виявляти та лікувати їх запалення, слідкувати за ротовою порожниною та вчасно її санувати. Звісно значно знижує ризик запалення дотримання здорового способу життя.Автор: Наталія Холявицька