Основні причини розходження м’язів живота

Поява діастазу зазвичай супроводжується вагітністю та пологами, але існує низка інших факторів, які можуть спричинити його розвиток. Важливо розуміти, що діастаз це не лише косметичний дефект, але й високі ризики опущення внутрішніх органів. Відповідно розберемо основні симптоми порушення та які методи лікування застосовуються.

Діастаз прямих м’язів живота– це патологічний процес, що супроводжується розходженням м’язів внаслідок розтягнення або послаблення їхнього апоневрозу (білої лінії живота). Передня стінка живота складається з двох м’язових тяжів – великі прямі м’язи. Вони забезпечують пружність та підтягнутість живота. Кожен м’яз оточений спеціальним футляром з щільних сполучнотканинних волокон – апоневрозом. Ці волокна переплітаються між собою утворюючи сухожильну пластину – білу лінію живота. У тому випадку, якщо ці з’єднувальні волокна білої лінії живота слабнуть, м’язи розходяться, що призводить до появи діастазу.

Жінки частіше стикаються з появою діастазу внаслідок вагітності та повторного кесаревого розтину.

Стадії розвитку діастазу

1. Початкова стадія: ступінь розходження м’язів не перевищує 7 см.
2. Середня стадія: характеризується зростанням відстані на 7-10 см.
3. Виражена стадія: розходження м’язів перевищує 10 см.

Діастаз розпочинається з випинання живота з наступною появою больових відчуттів у попереку, порушення ШКТ, у складних випадках – кишкової непрохідності та кили в області пупка.

Причини

Як зазначалося вище найчастіша причина розвитку діастазу – вагітність. Оскільки відбувається тиснення плоду на передню черевну стінку з поступовим розтягненням та внаслідок впливу гормонів сполучна тканина послаблюється (з метою розширення шийки матки та розтягнення зв’язок перед пологами). Зазвичай протягом року пружність черевної стінки відновлюється, але бувають випадки коли без лікарської допомоги не обійтися.

До інших причин діастазу належать:

• ожиріння або навпаки різка втрата ваги;
• постійний сильний кашель;
• закрепи;
• віковий фактор;
• надмірні фізичні навантаження (підняття важких предметів);
• дисплазія сполучної тканини (вроджена слабкість сполучної тканини).

Симптоми

Для початкового розвитку діастазу характерна поява больових відчуттів в області сонячного сплетіння, періодичної нудоти та дискомфорту в області живота під час ходьби. Далі з’являються зовнішні ознаки у вигляді обвисання передньої стінки живота та поява випинання.

При досягненні вираженої форми хворого турбує задишка, закрепи та болі в животі. Також внаслідок косметологічного дефекту погіршується психологічний стан.

Діагностика та лікування

Діагностика полягає у проведенні повного фізикального огляду пацієнта з наступним призначенням КТ.

Лікування відбувається зі застосування консервативних та хірургічних методів.

Консервативне лікування є ефективним на початковій стадії діастазу та включає:

• правильне харчування, з метою запобігання закрепів;
• носіння бандажа;
• масаж стінки живота;
• фізичні навантаження (з униканням напруження черевного преса).

У тому випадку, якщо симптоми прогресують проводиться оперативне втручання. Метод операції – відкритий чи лапароскопічний, буде залежати від стадії діастазу, стану хворого. В обох варіантах проводиться вшивання апоневрозу та укріплення білої лінії живота, використовуючи спеціальні сітчасті імпланти (ендопротези). Вони виготовляються з гіпоалергенного матеріалу. Надалі важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

В цілях профілактики діастазу потрібно укріплювати передню черевну стінку застосовуючи нормовані фізичні навантаження.
 
Автор: Наталія Холявицька