Шийний остеохондроз: причини та наслідки хвороби

Причини шийного остеохондрозу
Шийний відділ хребта складається з 7-ми хребців, а між ними – еластичні диски. Це найбільш рухливий відділ хребта. Через остеохондроз порушується обмін речовин у хребті, в результаті чого диски втрачають еластичність і пружність і пошкоджуються.Шийний остеохондроз розвивається через:
- малорухливий спосіб життя;
- неправильне харчування, в результаті чого порушується метаболізм;
- накопичення солей;
- травму шиї;
- гормональні порушення;
- супутні хвороби, такі як ревматизм;
- спадкову схильність.
Симптоми шийного остеохондрозу
На шийний остеохондроз можуть вказувати такі симптоми:- біль в області шиї, рук, плечей, потилиці;
- хрускіт в шиї;
- біль та хрускіт, що посилюються при мінімальних рухах шиї, голови, кашлі, чиханні;
- поколювання в руках, ногах;
- заніміння, печіння між лопатками;
- хронічний головний біль;
- запаморочення голови;
- періодичні втрати свідомості з невідомих причин;
- слабкість, швидка втомлюваність;
- погіршення слуху;
- шум у вухах.
Можливі наслідки хвороби
Це хоч і розповсюджене, але доволі небезпечне захворювання. Оскільки у шийному відділі хребта є багато кровоносних судин, нервових закінчень, пошкодження яких може стати небезпечним і навіть фатальним. Аж до розвитку інсульту, наприклад. Через пошкодження хребців та дисків відбувається стискання нервів та судин, їх зміщення, що порушує кровопостачання мозку, увесь кровообіг. Тож можливими наслідками шийного остеохондрозу можуть бути:- сильний постійний головний біль;
- артеріальна гіпертензія;
- серцево-судинні недуги;
- патології роботи дихальної системи;
- погіршення слуху, зору, координації;
- інсульт.
Лікування та профілактика
Краще попередити розвиток шийного остеохондрозу. А якщо хвороба все ж з’явилася – вчасно почати її лікувати. Лікування може бути консервативним (масажі, лікувальна фізкультура, нормалізація харчування, ваги) та оперативним (видалення міжхребцевої грижі).Методи профілактики шийного остеохондрозу – це:
- фізично активний спосіб життя;
- здорове харчування;
- контроль за поставою дитини, починаючи зі шкільного віку;
- вчасне лікування хвороб опорно-рухового апарата.
Автор: Ольга Купріянова