Що таке трансплантація обличчя? Які можливості вона відкриває для пацієнта?

Ще декілька років тому таке поняття, як пересадка обличчя, сприймалося як щось фантастичне. Проте зараз медична наука дісталася такого рівня розвитку, що робити такі операції стало реально. Про ці та інші питання трансплантології говорили провідні фахівці на конференції «Трансплантація органів та регенеративна медицина», що проходила у Києві 3-4 липня 2017 року.

Повна пересадка обличчя: наскільки це можливо?

Під повною трансплантацією обличчя лікарі розуміють пересадку іншій людині всіх тканин, м’язів, нервових та судинних волокон, а також ряду елементів скелету обличчя. Перша повна пересадка обличчя була проведена у 2010 році в Іспанії: постраждалому під час вогнепального поранення в обличчя було трансплантовано шкіру, ніс, вилиці, щелепи з зубами, горло. Після цього у світі проведено вже більше 30 подібних операцій, проте не всі вони закінчувалися позитивно. Справа в тому, що таке оперативне втручання є надскладним, і не менш важливим є тривалий та якісний післяопераційний догляд за пацієнтом.

На сьогодні головна проблема у питаннях трансплантації обличчя – необхідність пошуку донора. Використовується донорський матеріал від померлих людей та часто від родичів, які готові надати тканини обличчя для допомоги близькій людині. Якісно проведена пересадка цих тканин вимагає неймовірної майстерності хірурга. Якщо площа ураження є великою, необхідні не тільки фрагменти шкіри, а й кісткові тканини, які беруться лише у померлих людей. Найчастіше це донори, які померли в автокатастрофі, або знаходяться на апаратному забезпеченні, мозок яких вже не є життєздатним. Також слід враховувати, що всі елементи для пересадки повинні бути сумісними з тканинами пацієнта, інакше відбудеться їх відторгнення.

Особливості проведення трансплантації обличчя

Якщо людина наважилася на операцію, хірург за допомогою 3D-моделювання показує їй, як приблизно буде виглядати її обличчя після втручання. Якщо донора знайдено, процедура проходить таким чином: одна бригада хірургів забирає донорський матеріал, відшаровуючи необхідні тканини, інша займається пацієнтом – видаляє ушкоджені тканини. Наступний етап – власне операція з пересадки обличчя, під час якої послідовно зшиваються вени, артерії, нерви, м’язи, зв’язки, а потім і шкіра. Для сполучення тканин лікарі використовують методи пришивання, приклеювання, лазерну хірургію.

Операція з трансплантації обличчя є дуже тривалою – може продовжуватися більше доби. В ній одночасно може приймати участь 20-30 кваліфікованих хірургів. Якщо операція пройшла успішно, пацієнту призначається імуносупресивна терапія для запобігання відторгнення тканин. Відновлення чутливості та рухомих функцій обличчя займає досить багато часу: слід заново навчитися говорити, посміхатися, їсти тощо.

Переваги та недоліки трансплантації обличчя

На сьогодні це рідкісна операція, яку почали проводити зовсім недавно, щоб мати змогу говорити про усі можливі ризики. Поки лікарі достеменно не знають, до яких наслідків точно вона може призвести.

Трансплантація обличчя має таку однозначну перевагу – вона дає можливість пацієнтам із серйозними дефектами обличчя після опіків, вогнепальних поранень, укусів собак жити повноцінним, якісним життям.

Головний недолік такого втручання – необхідність впродовж усього життя приймати імунодепресанти для запобігання відторгнення пересаджених тканин. Ці ліки, в свою чергу, провокують рак, хвороби нирок та інші проблеми зі здоров’ям. Також не можна не враховувати психологічний аспект: людина завжди буде бачити у дзеркалі чуже обличчя, до якого доведеться звикати.

Величезний недолік трансплантації обличчя – це можливість відторгнення тканин, яка може призвести до смерті пацієнта.

Також не варто забувати, що операція з пересадки обличчя є не тільки рідкісною, а й високовартісною.

В Україні ще не проводилися операції з пересадки обличчя, проте вони були би актуальними, враховуючи різноманітні ушкодження в результаті воєнного конфлікту на сході країни. Проте поки подібні оперативні втручання не проводяться з ряду причин, одна з яких – складне законодавство з питань трансплантації в Україні, яке значно обмежує можливості вітчизняних лікарів допомагати своїм співвітчизникам. 

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове