Дискінезія жовчовивідних шляхів: основні причини дисфункції жовчного міхура
Дискінезія жовчовивідних шляхів набула досить широкого розповсюдження в умовах сучасності, як функціональне захворювання органів травної системи. Тому розберемо детальніше, які симптоми вказують на розвиток патології та чи можливо їй запобігти.
Дискінезія жовчовивідних шляхів - це патологічний стан, який характеризується порушенням продукування жовчі - вона або невчасно виділяється або її недостатньо для нормального функціонування органів травної системи.
Захворювання може розвиватися незалежно від віку та статі. Однак за останніми статистичними даними, все-таки ураженню більш піддаються жінки.
Також виділяють два механізми розвитку ДЖВШ: по гіпотонічному типу, коли жовч виділяється повільно (недостатність сфінктерів) та по гіпертонічному (спазм сфінктерів) - прискорене продукування жовчі. Відповідно й розвиток клінічної картини та тактика лікування в обох випадках захворювання буде різнитися. Також захворювання може протікати в гіпо- та гіперкінетичній формах або при їх поєднанні.
Основні причини захворювання
- Спадковий фактор.
- Постійні стресові ситуації, безсоння.
- Анатомічні особливості жовчного міхура.
- Відсутність режиму харчування (нечасті приймання їжі).
- Наявність в анамнезі захворювань органів травної системи та ураження жовчного міхура (наприклад, жовчнокам'яна хвороба, холецистит).
- Малорухомий спосіб життя або навпаки регулярна фізична та розумова втома.
- Приймання певних медикаментозних препаратів.
- Алергічні реакції.
- Глистяні інвазії.
Які симптоми вказують на розвиток ДЖВШ?
Оскільки захворювання має декілька типів розвитку, його прояви можуть бути різними у кожному випадку. Однак до загальних скарг, що починають турбувати хворого належать:
- поява больових відчуттів в правому підребер'ї (біль відрізнятиметься в залежності від типу дискінезії). Наприклад, при гіпертонічно-гіперкінетичній формі - біль виникає приступами після їди, фізичних навантаженнях, а при гіпотонічно-гіпокінетичному типу дискінезії біль тупий та тривалий;
- втрата апетиту;
- нудота та блювання після прийманні їжі;
- сухість, гіркий присмак в роті та заїди в кутиках рота;
- слабкість та швидка втомлюваність;
- порушення процесу випорожнення (закрепи/діарея). Кал зазвичай світло забарвлений;
- жовтяниця шкіри та склери очей.
Зауважимо, що при відсутності належного лікування патологічний процес переходить на печінку, з наступною руйнацію, запаленням органу. Високі ризики розвитку цирозу печінки.
Діагностика та лікування
Лікар гастроентеролог з метою встановлення діагнозу проведе фізикальний огляд пацієнта з виясненням анамнезу захворювання. З метою візуалізації патологічного процесу призначається ряд інструментальних методів дослідження: УЗД, МРТ, езофагогастродуоденоскопія. Також додатково проводяться лабораторні аналізи крові, калу та сечі.
Після проведення діагностики призначається відповідне лікування. Так першочергово хворому необхідно ввести корективи у свій спосіб життя: нормалізувати харчування (нежирна та відварена їжа, невеликі порції), більше відпочивати та зменшити рівень стресу. Обов'язково відбувається відмова від шкідливих звичок.
Медикаментозна терапія залежатиме від типу дискінезії. При гіпертонічному типу призначаються холеспазмолітики, жовчогінні препарати, ферменти. Зауважимо, що при гіпотонічному - жовчогінні засоби не призначають. Дискінезія є одним із тих станів де можливе застосування народних засобів, однак тільки під час тривалої ремісії та тих відварів настоїв рослин, які призначить лікар.
З метою запобігання даного патологічного стану необхідно стежити за своїм способом життя: правильно харчуватися, вести активний спосіб життя та контролювати рівень стресу. Такі прості на перший погляд дії допоможуть уникнути захворювання.
Попри те, що у більшості випадків внаслідок гострого больового синдрому хворі швидко звертаються за допомогою, не варто попередньо самостійно лікувати симптоми, оскільки діагноз встановлює виключно лікар, а самі прояви дискінезії мають певну схожість наприклад з жовчнокам'яною хворобою або апендицитом.