Хвороба Крона: як вчасно розпізнати небезпечне запалення кишківника

Хвороба Крона - це патологічний стан запального характеру, що супроводжується ураженням травного тракту. Захворювання вражає переважно кишківник, але може поширюватися на будь-який його відділ, від ротової порожнини до прямої кишки. Хвороба Крона належить до групи неспецифічних запальних захворювань кишківника (НЗЗК) і потребує постійного медичного спостереження, а іноді й хірургічного втручання.

На відміну від звичайних кишкових інфекцій, хвороба Крона не має чітко визначеної причини та не передається від людини до людини. Це аутоімунне захворювання, тобто стан, за якого імунна система людини помилково атакує власні тканини. У випадку хвороби Крона запалення охоплює різні шари стінки кишки, іноді призводячи до утворення виразок, свищів або звужень просвіту кишки.

Захворювання може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше воно спостерігається у молодих людей віком від 15 до 35 років. Перебіг хвороби хвилеподібний. Так періоди загострення чергуються з ремісіями, коли симптоми практично зникають.

Клінічна картина хвороби Крона залежить від локалізації та глибини ураження. Часто симптоми схожі на інші кишкові розлади, через що хвороба тривалий час залишається непоміченою або діагностується пізно.

Найтиповіші прояви включають біль у животі, найчастіше в нижній його частині або правому боці, діарею, що може бути з домішками крові чи слизу, втрату апетиту, зниження маси тіла, загальну слабкість. При тривалому перебігу може виникати анемія через хронічну втрату крові.
 

У дітей хвороба Крона може впливати на ріст та розвиток. Крім того, можливі прояви позакишкових ускладнень у вигляді ураження шкіри, суглобів, очей або печінки.

Точні причини виникнення хвороби досі невідомі. У її розвитку важливу роль відіграють:

1. Генетична схильність: так якщо в сім’ї є родичі з хворобою Крона або іншими НЗЗК, ризик зростає.

2. Порушення імунної відповіді.

3. Зовнішні фактори: куріння, дієта з надлишком жирів та цукру, тривалий стрес, забруднене повітря.

Встановлення діагнозу включає поєднання клінічного аналізу, лабораторних досліджень, ендоскопії та візуалізаційних методів. Найважливішими є колоноскопія з біопсією, що дозволяє виявити запальні зміни та виключити інші хвороби (наприклад, рак, виразковий коліт). Також застосовують МРТ або КТ, особливо коли підозрюють ураження тонкої кишки чи свищі. У крові часто виявляють ознаки запалення (підвищений рівень С-реактивного білка, лейкоцитів), анемію, зниження білка. У калі можуть бути присутні лейкоцити або прихована кров.

Сьогодні не можна вилікувати хворобу Крона повністю, але можливо контролювати її прояви, зменшувати запалення та подовжувати періоди ремісії.

Тактика лікування індивідуальна та залежатиме від важкості симптомів, локалізації ураження та реакції на терапію. Основу складає медикаментозне лікування, що включатиме протизапальні препарати, кортикостероїди, імуносупресори, біологічні препарати, антибіотики (за наявності ускладнень).

Хірургічне втручання може знадобитися, якщо з’явилися непрохідність, перфорація кишки, свищі або абсцеси. Також операцію проводять, коли медикаменти не дають ефекту.

Повсякденне життя з хворобою Крона вимагає обізнаності, самодисципліни та тісної співпраці з лікарем. Підтримання ремісії можливе завдяки регулярному прийому препаратів, правильному харчуванню та уникненню тригерів.

Дієта відіграє ключову роль. До прикладу під час загострення важливо уникати сирих овочів, клітковини, жирної та гострої їжі, а в періоди ремісії  поступово розширювати раціон під контролем лікаря. Враховуючи, що стрес, тривога, депресія можуть сприяти загостренню, багатьом пацієнтам допомагає психотерапія, підтримка близьких або участь у групах підтримки.

Загалом завдяки сучасним методам лікування більшість пацієнтів з хворобою Крона можуть жити повноцінно. Важливо лише регулярно проходити контрольні огляди, не переривати лікування самостійно та уважно ставитися до будь-яких змін у стані здоров’я.