Алергія на воду: причини аквагенної кропив'янки

Зазначимо, що рідина всередині тіла не становить небезпеку та не викликає алергію. Річ йде про контакт шкіри з водою, не залежно від її температури та ступеня очищеності.
Розвитку захворюванню більш піддаються жінки у період статевого дозрівання. Також не є виключенням спадкової схильності до захворювання.
Саме поняття алергії на воду є загальним, тобто патологія не є алергічною, її викликає реакція імунітету на всередині чогось певного в організмі, а не на чужорідний агент. Сьогодні аквагенна кропив'янка належить до одного з підвидів хронічної індукованої кропив'янки.
Причини
Достеменно основну причину розвитку захворювання не вдалося встановити.
Механізм захворювання полягає в тому, що імунні клітини в шкірному покриві виділяють (мастоцити) гістамін. У нормі гістамін спричиняє процеси захисту в організмі від чужорідних агентів. Однак при розвитку кропив'янки гістамін починає активувати нейрони, які викликають свербіж та утворення пухирів.
Також існує декілька додаткових теорій, основа яких полягає у наступному:
- Відбуваються раптові зміни осмотичного тиску навколо волосяних фолікул, що як наслідок викликає зростання пасивної дифузії води.
- Другим ймовірним медіатором захворювання вважають ацетилхолін, оскільки при застосовуванні його антагоніста - скополаміну перед контактом з водою, прояви кропив'янки зменшуються. Однак існують дослідження, що не підтверджують цю теорію.
Прояви захворювання
Вже через декілька хвилин після контакту з рідиною певного виду (сльози, піт, звичайна вода) з'являються симптоми аквагенної кропив'янки у вигляді пухирців червоного або тілесного кольору (діаметр 1-3 мм), які мають чіткі краї. Зазвичай через пів години прояви зникають. Ураження може поширюватися на будь-яку ділянку тіла, але найчастіше це зона обличчя, шиї та верхньої частини тулуба, а також верхні кінцівки.
Інтенсивність симптомів, як і реакція на кожен вид рідини є індивідуальними.
Діагностика
Основним методом для встановлення діагнозу є проведення відповідного специфічного тесту, коли на верхню частину тіла упродовж пів години наноситься вода (дистильована) або кладеться намочений паперовий рушник.
Далі проводиться оцінка реакції шкіри.
Також додатково проводиться диференційна діагностика з метою виключення інших видів фізіологічної кропив'янки. Наприклад, холодову форму, коли застосовують тест з прикладанням кубику льоду на декілька хвилин.
Лікування
Окрім рекомендованого обмеження контакту з водою, хворим призначаються антигістамінні препарати першої лінії, проведення процедур з використанням УФ опромінення та нанесення для захисного бар'єра шкіри олійних емульсій.
Захворювання дуже впливає на якість життя. Так хворим приходиться обмежувати приймання душу, уникати фізичних навантажень, щоб менше пітніти, а замість води пити більше молока, оскільки реакція на нього не така сильна.