Алергія на воду: причини аквагенної кропив'янки
Чи можливо, щоб людський організм відторгав те, що є основою нас та нашого життя? Виявляється можливо. Розберемо детальніше, який механізм розвитку алергічної реакції на воду та як це усунути.
Зазначимо, що рідина всередині тіла не становить небезпеку та не викликає алергію. Річ йде про контакт шкіри з водою, не залежно від її температури та ступеня очищеності.
Розвитку захворюванню більш піддаються жінки у період статевого дозрівання. Також не є виключенням спадкової схильності до захворювання.
Саме поняття алергії на воду є загальним, тобто патологія не є алергічною, її викликає реакція імунітету на всередині чогось певного в організмі, а не на чужорідний агент. Сьогодні аквагенна кропив'янка належить до одного з підвидів хронічної індукованої кропив'янки.
Причини
Достеменно основну причину розвитку захворювання не вдалося встановити.
Механізм захворювання полягає в тому, що імунні клітини в шкірному покриві виділяють (мастоцити) гістамін. У нормі гістамін спричиняє процеси захисту в організмі від чужорідних агентів. Однак при розвитку кропив'янки гістамін починає активувати нейрони, які викликають свербіж та утворення пухирів.
Також існує декілька додаткових теорій, основа яких полягає у наступному:
- Відбуваються раптові зміни осмотичного тиску навколо волосяних фолікул, що як наслідок викликає зростання пасивної дифузії води.
- Другим ймовірним медіатором захворювання вважають ацетилхолін, оскільки при застосовуванні його антагоніста - скополаміну перед контактом з водою, прояви кропив'янки зменшуються. Однак існують дослідження, що не підтверджують цю теорію.
Прояви захворювання
Вже через декілька хвилин після контакту з рідиною певного виду (сльози, піт, звичайна вода) з'являються симптоми аквагенної кропив'янки у вигляді пухирців червоного або тілесного кольору (діаметр 1-3 мм), які мають чіткі краї. Зазвичай через пів години прояви зникають. Ураження може поширюватися на будь-яку ділянку тіла, але найчастіше це зона обличчя, шиї та верхньої частини тулуба, а також верхні кінцівки.
Інтенсивність симптомів, як і реакція на кожен вид рідини є індивідуальними.
Діагностика
Основним методом для встановлення діагнозу є проведення відповідного специфічного тесту, коли на верхню частину тіла упродовж пів години наноситься вода (дистильована) або кладеться намочений паперовий рушник.
Далі проводиться оцінка реакції шкіри.
Також додатково проводиться диференційна діагностика з метою виключення інших видів фізіологічної кропив'янки. Наприклад, холодову форму, коли застосовують тест з прикладанням кубику льоду на декілька хвилин.
Лікування
Окрім рекомендованого обмеження контакту з водою, хворим призначаються антигістамінні препарати першої лінії, проведення процедур з використанням УФ опромінення та нанесення для захисного бар'єра шкіри олійних емульсій.
Захворювання дуже впливає на якість життя. Так хворим приходиться обмежувати приймання душу, уникати фізичних навантажень, щоб менше пітніти, а замість води пити більше молока, оскільки реакція на нього не така сильна.