Алергічний дерматит: причини підвищеної чутливості шкіри

Влітку кількість факторів, які призводять до дерматиту, збільшується в декілька разів. Але разом з тим виявити, який саме алерген міг спричинити алергічний дерматит, часом викликає певні труднощі, оскільки для захворювання характерний повільний тип розвитку. Тобто, симптоми можуть з’явитися як через декілька годин, так і упродовж тижня. Тому розберемо перші ознаки алергічного дерматиту та які дії необхідно проводити.

Алергічний дерматит– це патологічний стан, який характеризується запальним ураженням шкіри, внаслідок реакції організму на потрапляння певного подразника (алергену). Виникає при контакті зі шкірними покривами або слизовими оболонками протягом нетривалого часу.

Належить до алергічної реакції четвертого типу, тобто, гіперчутливість проявляється сповільнено. Жінки більш вразливі до появи дерматиту через підвищену чутливість шкіри.

В залежності від прояву та причини, алергічний дерматит поділяється на наступні види:

• контактний алергічний дерматит: спричиняється різного роду алергенами, наприклад харчові продукти, укуси комах, пилок;
• токсико-алергічний: виникає внаслідок системного ураження шкіри;
• атонічний: виникає внаслідок хронічного ураження шкірних покривів у поєднанні з респіраторним захворюванням;
• фіксована еритема.

Причини

При первинній взаємодії з певною речовиною у людини виникає контактна форма захворювання. Активація механізму алергічної реакції відбувається при повторному контакті з алергеном. Речовин, які можуть викликати алергічний дерматит безліч. Найчастіше це ліки, які легко проникають скрізь захисний бар’єр шкіри, метал (прикраси з нікелю), барвники. Загострення захворювання також можуть спричинити шкідливі звички, стреси та постійна втома, часті контакти з хімічними речовинами.

Відповідно в зону ризику входять люди, які за характером професії часто контактують з хімічними речовинами або компонентами які здатні призвести до сенсибілізації (медичні працівники, косметологи, прибиральники).

Симптоми

Захворювання розпочинається з появи почервоніння та набряку тієї ділянки шкіри з якою контактував алерген. Виникає сильний свербіж, з наступною появою пухирців заповнених серозною рідиною. Згодом ці утворення зливаються та лопаються, утворюючи мокнучі поверхні та виразки, які можуть нагноюватися.

Чим серйозніша форма дерматиту, тим більша площа ураження шкіри (не залежно чи відбувався контакт алергену з цією ділянкою шкіри чи ні).

Діагностика

Важливим етапом є проведення збору анамнезу та вивчення клінічної картини.

Далі лікар проводить наступні методи обстеження:

• аплікаційні тести: на шкіру в декількох місцях в невеликій кількості наносяться алергени й вивчається реакція на них. Це дає змогу встановити вид алергену та призначити відповідне лікування;
• лабораторні аналізи крові та сечі.

Лікування

Перш за все необхідно виключити взаємодію з можливим алергеном. Наступним етапом на ранній стадії захворювання буде призначення місцевих засобів (мазі, креми) з глюкокортикоїдними гормонами. В тому випадку якщо ураження шкіри масштабні призначаються глюкокортикостероїди та антигістамінні у вигляді ін’єкцій.  

В цілях профілактики рекомендовано обмежити контакти з можливими алергенами (хімічні речовини, пральний порошок, косметичні засоби), не приймати медичні препарати без призначення лікаря та уникати стресових ситуацій.

Алергічний дерматит являється достатньо складним захворюванням, особливо у плані лікування. Тому важливо не займатися самолікуванням та своєчасно звернутися до алерголога. 

Автор: Наталія Холявицька