Захворювання, що передаються статевим шляхом: які обстеження є обов’язковими для всіх

Багато інфекції найчастіше дуже складно визначити чи навіть запідозрити на перших етапах розвитку, оскільки тривалий час вони протікають безсимптомно. Тому так важливо постійно проходити обстеження, особливо людям які ведуть активне статеве життя. Розберемо основний топ інфекційних патологій, які вимагають обов'язкової діагностики.

Венеричні захворювання в основному передаються статевим шляхом (через сперму, вагінальні виділення), рідше через кров або побутовим шляхом.
 
Давно відомі венеричні захворювання, такі як сифіліс чи гонорея, поповнюються новими видами – хламідіоз, генітальний герпес.

ЗПСШ можуть викликатися: бактеріями (гонорея), вірусами (ВІЛ, герпес), грибками (кандидоз) та паразитами (лобкові воші). При відсутності своєчасної діагностики як у чоловіків так і у жінок може розвиватися ряд ускладнень у вигляді різного роду запальних та онкологічних процесів.

Симптоми ЗПСШ

• рясні виділення неприємного запаху зі статевих органів: за кольором вони можуть бути білі або зелені, по консистенції – пінисті або сирні;
• свербіж та печіння;
• больові відчуття внизу живота, а також при сечовипусканні або статевому акті;
• поява різного роду висипань на шкірі та слизовій.

Для лікування венеричного захворювання всупереч великому вибору медикаментозних препаратів, жоден лікар не буде призначати їх без необхідно комплексного обстеження.

До найбільш поширених інфекцій, що передається статевим шляхом належать:

Хламідії:належать до бактерій які при попаданні в організм прикріплюються до клітин-господарів й починають стрімко розмножуватися. Найчастіше інфекція протікає безсимптомно, запідозрити її наявність можна лише при розвитку ускладнень. Для хламідіозу характерні виділення з піхви, свербіж, болючість при сечовипусканні, виникнення запального процесу в шийці матки та уретрі. До діагностичних обстежень належить вивчення показників імуноглобулінів IgM та IgG у крові. Також проводиться взяття мазків для визначення мікроорганізмів та полімеразна реакція (ПЛР).

Трихомоніаз:проявляється болями в промежині, пінистими виділеннями та сильним свербінням. Трихомоніаз відноситься до найбільш поширених інфекцій серед жінок. Для діагностування проводиться ПЛР діагностика, бакпосів та мікроскопічне обстеження.

Гонорея:при розвитку інфекції жінки починають скаржитися на біль при статевому контакті, свербіння в задньому проході та дискомфортні відчуття внизу живота. До основних методів обстеження відносяться ПЛР діагностика (вона часто замінює мазки на флору та аналізи крові на присутність запалення) та урогенітальні мазки.

Сифіліс:дуже часто сифіліс викликає труднощі при діагностуванні, тому може тривати роками. Також однією з небезпечних ситуацій є ризик передачі інфекції під час пологів, коли дитина проходить статевими шляхами.

Тому так важлива рання діагностика: реакції Вассермана, імунофлуоресценції та реакція пасивної гемаглютинації. Позитивний результат буде свідчити про наявність інфекції або її перенесення раніше.

Коли в першу чергу необхідно проходити обстеження на ЗПСШ:

• присутність незахищеного статевого акту (в будь-якій його формі);
• планування вагітності;
• часта зміна статевих партнерів (навіть у випадку використання презервативів).

До профілактики ЗПСШ можна віднести вивчення питання про сексуальне виховання та симптомів інфекцій. Також важливо використовувати при статевому контакті бар'єрні методи контрацепції та виключити безладні статеві зв'язки.

Автор: Наталія Холявицька