ПМС: як полегшити симптоми передменструального синдрому
Точно описати перебіг ПМС досить складно, оскільки все залежить від індивідуального гормонального фону жінки. Але можна сказати одне, що у більшості жінок при наближенні менструації з'являється ряд неприємних симптомівталише одиниці звертаються за допомогою до гінеколога.
Передменструальний синдром– це стан, що характеризується комплексом психологічних, вегетосудинних та ендокринних змін, що виявляються після овуляції та до початку менструації. Тобто симптоми починають з'являтися найчастіше за тиждень до початку менструації та при виникненні перших виділень – проходять. Найбільш часто ПМС проявляється у жінок дітородного віку, від 20 до 45 років.
Психологічні ознаки ПМС:
Для лікування ПМС застосовується два методи – фармакологічний та нефармакологічний (немедикаментозний). У першому випадку призначаються антидепресанти (для зниження дратівливості), вітамінотерапія, заспокійливі на трав'яній основі. У складних ситуаціях можливе проведення гормональної терапії.
Нефармакологічний метод лікування містить в собі корекцію раціону, розслаблюючі практики або роботу з психотерапевтом та під'єднання фізичної активності.
Дуже важливо не ігнорувати прояви ПМС та не займатися самостійною ліквідацією симптомів, оскільки без проведення повного діагностування досвідченим лікарем, самостійно неможливо дізнатися, чи не ховається за ознаками ПМС більш серйозні патології.
Автор: Наталія Холявицька
Передменструальний синдром– це стан, що характеризується комплексом психологічних, вегетосудинних та ендокринних змін, що виявляються після овуляції та до початку менструації. Тобто симптоми починають з'являтися найчастіше за тиждень до початку менструації та при виникненні перших виділень – проходять. Найбільш часто ПМС проявляється у жінок дітородного віку, від 20 до 45 років.
Причини та фактори ризику
Точних причин, які викликають розвиток передменструального синдрому не з'ясовано. Але лікарі схильні стверджувати, що вони обумовлені гормональними порушеннями, які пов'язані з менструальним циклом. Також провокуючими факторами можуть являтися наступні стани:- нераціональне харчування, з дефіцитом вітамінів та мікроелементів;
- порушення в дотриманні здорового способу життя (недосипання, шкідливі звички);
- спадковий фактор (найчастіше, коли мама жінки також страждала від прояви ПМС);
- запальні патології сечостатевої системи;
- зайва вага.
Симптоми
ПМС може бути пов'язаний більш ніж з 300 симптомами, і всі вони у кожної жінки будуть проявлятися індивідуально та з різною інтенсивністю. Дуже часто виниклі симптоми можуть серйозно впливати на стан жінки, вибиваючи її з колії на кілька днів.Психологічні ознаки ПМС:
- часті зміни настрою;
- слабкість та занепад сил;
- порушення сну (безсоння);
- плаксивість;
- депресивний стан.
- нудота;
- метеоризм;
- ниючий біль внизу живота;
- молочні залози набрякають та стають болючими;
- набряки;
- головний біль (можливе запаморочення);
- больові відчуття в спині;
- спрага;
- висипання на шкірі;
- підвищений апетит.
Діагностика
Сьогодні внаслідок різновиду симптомів та їх інтенсивності, заведено вважати, що ПМС досить вагома причина звернутися до гінеколога. Лікар-гінеколог проводить всі необхідні обстеження для виявлення причини ПМС: УЗД органів малого таза, аналіз крові на рівень гормонів та мазки, для виключення інфекційно-запального процесу.Лікування
Передменструальний синдром – це не конкретне захворювання, а реакція організму на гормональні зміни. Але це зовсім не означає, що ПМС потрібно ігнорувати. Необхідно купірувати виниклі симптоми або ж застосовувати комплексні заходи для запобігання його розвитку.Для лікування ПМС застосовується два методи – фармакологічний та нефармакологічний (немедикаментозний). У першому випадку призначаються антидепресанти (для зниження дратівливості), вітамінотерапія, заспокійливі на трав'яній основі. У складних ситуаціях можливе проведення гормональної терапії.
Нефармакологічний метод лікування містить в собі корекцію раціону, розслаблюючі практики або роботу з психотерапевтом та під'єднання фізичної активності.
Дуже важливо не ігнорувати прояви ПМС та не займатися самостійною ліквідацією симптомів, оскільки без проведення повного діагностування досвідченим лікарем, самостійно неможливо дізнатися, чи не ховається за ознаками ПМС більш серйозні патології.
Автор: Наталія Холявицька