Кесарів розтин: в яких випадках проводять операцію?

Останнім часом тенденція щодо проведення кесаревого розтину значно збільшилася. Причиною тому є основні медичні показання, а також твердження багатьох жінок, що це безпечний та безболісний варіант появи дитини на світ. Чи це справді так? Спробуємо з'ясувати.

Кесарів розтин– це тип оперативного втручання, яке проводиться шляхом виконання розрізу черевної стінки та матки для вилучення дитини, коли провести пологи природним шляхом неможливо або небезпечно для життя.

Причиною того, що жінки прагнуть народжувати шляхом кесаревого розтину – це страх. Страх перед болісними відчуттями. Але саме страх й посилює біль при пологах. Утворюється замкнуте коло. Тому дуже важливою є психологічна підготовка жінки перед пологами.

Показання для проведення кесаревого розтину

З боку мами:

• анатомічно та клінічно вузький таз, внаслідок чого дитина не зможе народитися природним шляхом;
• наявність травм хребта або тазу;
• розрив промежини або раніше проведені операції на ній;
• наявність патологій з боку серцево-судинної системи, органів зору (оскільки може статися загострення захворювань);
• загроза передчасних пологів;
• наявність новоутворення органів малого таза, що може викликати труднощі при проходженні дитини родовими шляхами;
• венеричні захворювання;
• багатоплідна вагітність;
• наявність в анамнезі раніше проведеного кесаревого розтину, мертвонародження дитини у зв'язку певних патологій.

З боку плоду:

• неправильне передлежання плоду;
• асфіксія;
• серцева недостатність;
• велика вага і ін.

Негативні наслідки

Рішення про проведення пологів шляхом кесаревого розтину визначається консиліумом лікарів. При цьому все оформляється юридично, жінка підписує папір про згоду на проведення операції.

Для матері основними ризиками є: кровотеча, приєднання інфекційного процесу, погана реакція на анестезію. Також існує ризик повторного проведення операції з подальшим видаленням матки або відновлення сечового міхура.

Для новонароджених значно підвищується ризик розвитку проблем з органами дихання. У перші дні після народження дихання може бути нерегулярним. Також застосування загальної анестезії в пологах може викликати у дітей в наступні кілька днів сонливість, млявість, пропущення годування.

Підготовка до операції кесаревого розтину

У тому випадку якщо операція є заздалегідь запланованою, то лікар перед її проведенням пояснює всі основні нюанси. Зазвичай підготовка досить проста: за вісім годин виключити приймання їжі та пиття, провести епіляцію зони бікіні та гігієнічні процедури.

Проведення кесаревого розтину

1. Знеболювання: проводиться спінальна анестезія, у більш рідкісних випадках застосовується загальний наркоз.  Вид наркозу буде залежати від стану здоров'я та інших показань.
2. Катетеризація сечового міхура.
3. Проведення хірургічного надрізу в нижній зоні живота.
4. Вилучення дитини з подальшим відсіканням пуповини, видалення плаценти та перевірка матки на її залишки та ознак кровотечі.
5. Прикладання до грудей дитини.

Післяопераційний період займає до 4 тижнів, при відсутності ускладнень.

Пологи, які проходять природним шляхом допомагають дитині краще адаптуватися до зовнішнього середовища.  Показання до проведення оперативного втручання визначає лікар, спираючись на стан здоров'я матері та плоду.  Тому, якщо у жінки немає показань до проведення кесаревого розтину, але вона при цьому відчуває страх – необхідно проводити психологічну підготовку, розбиваючи всі сформовані стереотипи.  Потрібно пам'ятати, що пологи це не тільки больові відчуття, але і природний процес народження здорової дитини.

Автор: Наталія Холявицька