Основні причини втрати голосу

Втрата голосу може відбуватися частково, і не викликатися загрозливими для життя патологічними станами. Але як діяти коли можливість видавати звуки повністю зникла? Розберемо, які причини можуть до цього спонукати та які дії необхідно проводити.

Під втратою голосу мається на увазі відсутність здатності людини видавати звуки. В утворенні голосу безпосередню участь беруть голосові зв’язки, які розташовуються в гортані. В нормі вони плавно закриваються та розкриваються, утворюючи звуки при проходженні скрізь них повітря. Але при виникненні певних порушень зв’язки набрякають, запалюються, що викликає спотворення звуку. Голос стає хриплим, а в тяжких випадках – зникає повністю.

В залежності від причини втрати голосу, відзначається його повна відсутність (афонія), коли людина видає звуки схожі на шепіт та часткова (дисфонія) – з’являється хриплість та осиплість голосу.

Афонія (повна втрата голосу) включає декілька підтипів:

• істинна афонія: характеризується патологічними змінами в гортані та порушенням функціональності голосових зв’язок. Причинами істинної афонії можуть бути травми та пухлини;
• спастична: викликається спазмами м’язів гортані, внаслідок опіків (термічних, хімічних). Це призводить до звуження голосової щілини;
• функціональна: виникає як ускладнення після захворювань горла та гортані (ларингіту) або внаслідок перенапруження голосових зв’язок (крик);
• паралітична: виникає внаслідок травм, інфекційних процесів, хірургічних втручань, через що порушується функція нижнього нерва гортані який відповідає за скорочення її м’язів.

Симптоми з якими буде проявлятися афонія, будуть залежати від причини, яка викликала порушення. Найчастіше це больові відчуття в області горла та гортані, сухість в ротовій порожнині. При приєднанні високої температури, ознобу та слабкості мова може йти про розвиток інфекційного процесу.

Особливої уваги потребує виникнення симптому у дітей. Оскільки внаслідок запалення тканин, відбувається повне або часткове перекриття повітряних шляхів, що призведе до небезпечного стану у вигляді утрудненого дихання.

Причини

• інфекційно-запальні процеси, які спричиняють ураження лор-органів;
• травми та післяопераційні ускладнення;
• алергічні ураження (виникає набряк голосових зв’язок та гортані);
• вроджені аномалії гортані;
• надмірні навантаження на голосові зв’язки, які пов’язані з робочою діяльністю (наприклад, диктори, співаки);
• порушення з боку ендокринної системи та гормонального фону;
• ураження черепних нервів;
• потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи.

Найчастіше, афонія або дисфонія є симптомом пухлин голосового апарату та гортані, тонзиліту та ларингіту, грипу та ГРЗ.

До провокуючих факторів належать забруднене навколишнє середовище, шкідливі звички або переохолодження.

Діагностика

Діагностувати патологію можливо якщо просто почути як пацієнт розмовляє.

Але для виявлення точної причини необхідно провести ряд обстежень:

• ларингоскопія;
• КТ та МРТ;
• біопсія (для виключення онкології);
• алергопроби (при підозрі на алергію);
• рентгенографія.

Лікування

Лікування буде залежати від основної причини захворювання.

Наприклад, якщо причина інфекційного характеру є необхідність в призначенні антибактеріальних препаратів, створення умов підвищеної вологості за допомогою зволожувачів повітря, інгаляцій, режиму голосового спокою.

При алергічних реакціях призначають кортикостероїди, антигістамінні препарати, вітамінотерапію.

При ознаках асфіксії проводяться реанімаційні заходи.

Профілактика

З метою запобігання втрати голосу важливо уникати «зриву» голосу, контролювати рівень вологості в приміщенні, проходити щорічну вакцинацію від грипу.

Важливо розуміти, що причину відсутності або осиплості голосу повинен визначати тільки лікар, особливо якщо ознаки застуди відсутні. Тому не займайтеся самолікуванням! Виникнення осиплості голосу є тривогою для звернення до лікаря, оскільки занедбавши проблему є високий ризик не повернути собі первинний голос, або зовсім його втратити. 

Автор: Наталія Холявицька