Діагностика гортані при проведенні ларингоскопії

Гортань це життєво важливий орган, який забезпечує проходження повітря в легені. Перебуваючи у прямому контакті з тими негативними «домішками», що утворюються в результаті життєдіяльності людства, виникають високі ризики захворювань різного генезу. Розберемо, який метод діагностики найбільш точний для перевірки стану гортані.

Ларингоскопія– це медичне обстеження, яке спрямоване на вивчення стану гортані та голосових зв'язок. Ларингоскопія є основним первинним методом діагностики патологій гортані, який використовується в сучасній практиці.

Різновиди ларингоскопії

Непряма ларингоскопія широко застосовується в повсякденній практиці, і полягає в огляді гортані за допомогою дзеркала, на якому відбивається зображення.

Пряма ларингоскопія характеризується безпосереднім оглядом гортані за допомогою ларингоскопа. Процедура технічно складна та вимагаємо високих спеціалізованих навичок. Даний вид ларингоскопії містить в собі наступні методи: гнучку ларингоскопію та ригідну. При першому варіанті гнучкий ларингоскоп вводиться через ніс, а при другому ларингоскоп вводитися через ротову порожнину. Ригідна ларингоскопія проводиться в операційній під загальним наркозом при хірургічному втручанні.

При яких захворюваннях проводиться ларингоскопія?

• абсцес гортані;
• новоутворення гортані та голосових зв'язок (під час процедури можна відразу провести біопсію);
• опіки;
• підозра на наявність стороннього тіла в гортані (виникнення болю при ковтанні не завжди може свідчити про патології, також це може бути ознакою застряглої кістки в м'яких тканинах або іншого стороннього предмета).

Також пряма ларингоскопія із застосуванням відеоларингоскопу дозволяє удосконалити процедуру інтубації трахеї та знизити ризик захворювання медперсоналу на COVID-19, при її проведенні.

Ларингоскопія дозволяє оцінити стан голосових зв'язок, при підозрі на:

• травматизацію голосових зв'язок;
• спайки.

Проведення дослідження є необхідним при виявленні наступних симптомів:

• осиплість голосу;
• ускладнене дихання;
• постійний кашель з відхаркуванням крові;
• біль у горлі при ковтанні.

Протипоказання до процедури

Для проведення непрямої ларингоскопії немає протипоказань, на відміну від прямої. До неї відноситься вагітність, психічні порушення, недавнє проведення операції на горлі, серйозні серцево-судинні захворювання, епілепсія та травми хребта (шийного відділу).

Підготовка та проведення ларингоскопії

Не залежно від виду ларингоскопії, підготовка в більшості випадків ідентична:

1. За добу до процедури знизити калорійність раціону. До проведення ларингоскопії вечеря повинна бути не пізніше восьмої години вечора. Вранці забороняється снідати та пити воду, оскільки при безпосередньому проведенні процедури може виникнути блювотний рефлекс чи можливе попадання їжі в дихальні шляхи.
2. Відмовитися від шкідливих звичок: куріння протипоказано в день проведення дослідження, оскільки осідання тютюнового диму може значно утруднити діагностику.
3. Провести повноцінну гігієнічну обробку порожнини рота.
4. Також лікар проведе збір анамнезу, зі з'ясуванням алергічних реакцій, наявності протипоказань та супутніх патологій. Будуть проведені додаткові дослідження у вигляді лабораторних аналізів, рентгенографії.

Проведення:

Непряма ларингоскопія: проводиться в положенні сидячи, під місцевою анестезією (застосовується спрей анестетик). Коли анестезія починає діяти, лікар вводить в горло дзеркало, поступово оглядаючи стінку глотки.

Пряма ларингоскопія: пацієнт перебуває під загальним наркозом, в горло чи ніс вводиться ларингоскоп у вигляді невеликої еластичної трубки з камерою, яка дозволяє повністю оцінити та при цьому фіксувати в цифровому вигляді стан гортані. Якщо є необхідність, можливе взяття тканин для гістологічного обстеження.

Після завершення процедури лікар дає всі необхідні рекомендації. Найчастіше це відмова від куріння в перші 24 години, кілька годин не пити та не їсти, щоб виключити ризики задухи.

Автор: Наталія Холявицька