Синдром болісного сечового міхура: основні симптоми хронічного запалення
Синдром болісного сечового міхура або інтерстиціальний цистит – це патологічний процес хронічного характеру, що супроводжується запаленням м’язового шару сечового міхура.
Симптоми захворювання можуть варіюватися від легкого дискомфорту до сильного болю, в тому числі їх поява можлива як на постійній основі, так і епізодами. Тому при сечовипусканні турбує біль, який триває понад 6 тижнів та не спричинений іншими захворюваннями, такими як інфекція або камені в нирках, можливий розвиток саме інтерстиціального циститу.
За статистичними даними більшість випадків циститу припадає на жінок!
Які фактори впливають на появу циститу?
Достеменно причини інтерстиціального циститу невідомі, однак спеціалісти відзначають можливий вплив ряду факторів безпосередньо на слизову оболонку сечового міхура. Наприклад:
- слабкість м'язів тазового дна;
- травма слизової оболонки сечового міхура;
- надмірне розтягнення сечового міхура;
- часті випадки бактеріальних інфекцій;
- запалення нервових закінчень тазу;
- спадковий фактор.
Основні симптоми
- Біль в області тазу (хронічний або періодичний).
- Біль під час статевого акту.
- Часті позиви до сечовипускання незалежно від доби, а також відчуття, що потрібно помочитися навіть після відвідування туалету.
Як зазначалося вище симптоми захворювання можуть виникати як по одному, так і разом, в тому числі з можливими періодами повної їх відсутності.
Діагностика та тактика лікування
Спеціальних діагностичних тестів для встановлення діагнозу не розроблено, саме тому існує багато недіагностованих випадків захворювання. Важливо провести диференціальну діагностику, з метою виключення інших схожих за перебігом патологій сечового міхура, наприклад простатит у чоловіків, інфекції сечовивідних шляхів, ендометріоз у жінок та ін. Тому пацієнтові буде призначено ряд обстежень: лабораторні дослідження сечі, цистоскопія, УЗД, біопсія сечового міхура та уретри.
Відповідно діагноз “синдром болісного сечового міхура”, розглядатиметься у випадках, коли лікар визначить, що виниклі симптоми не спричинені вищезазначеними патологіями.
При відсутності правильного та вчасного лікування, інтерстиціальний цистит може мати суттєвий вплив на якість життя пацієнта. Так можлива поява розладів сну, проблеми з самооцінкою, депресія, хронічний біль, зниження місткості сечового міхура.
Тактика лікування у зв'язку з відсутністю остаточного варіанту терапії циститу полягатиме у використанні комбінації методів:
- Медикаментозна терапія (нестероїдні протизапальні засоби, антидепресанти, антигістамінні препарати).
- Розтягнення сечового міхура з забезпеченням більшої місткості органу, що дасть можливість полегшити симптоми.
- Інстиляція сечового міхура, що полягає у наповненні сечового міхура спеціальним розчином (диметилсульфоксид), з його утриманням упродовж 10 хвилин та наступним спорожненням. Процедура проводиться циклами та призначена для зменшення запального процесу.
- Електрична стимуляція нервів через шкіру.
Вагому роль відіграє дотримання дієти з виключенням алкоголю, спецій, солодощів, кофеїну, відмова від шкідливих звичок та виконання вправ (в тому числі й для сечового міхура).
Оперативне втручання проводиться у разі серйозного перебігу захворювання. Існує декілька варіантів хірургії.
Враховуючи хронічну форму синдрому лікування може тривати усе життя. Тому важливо обговорювати варіанти боротьби з симптомами зі своїм лікарем аби знайти необхідну комбінацію терапії. Скористатися послугами лікаря уролога можливо завдяки Всеукраїнського каталогу клінік ITMED.