Гідронефроз: основні симптоми набряку нирки
Гідронефроз – це патологічний стан, який супроводжується набряком та розтягуванням нирки внаслідок порушення процесу відтоку сечі в сечовий міхур.
У більшості випадків порушення має односторонній характер, тобто відбувається ураження однієї нирки.
Механізм розвитку захворювання полягає в формуванні обструкції в сечовивідних шляхах. Як наслідок сеча накопичується протягом тривалого часу, а нирка збільшується. В критичному випадку набрякла нирка спричиняє тиск на оточуючі тканини з високою ймовірністю повної втрати своїх функцій (ниркової недостатності).
Які фактори впливають на появу гідронефрозу?
Оскільки гідронефроз являє собою вторинний стан, тобто не є самостійним захворюванням, він може бути пов’язаний з внутрішніми та зовнішніми умовами, які впливають на нирки та сечовидільну систему.
Так до можливих причин розвитку захворювання відносять:
- камені в нирках;
- збільшення передміхурової залози у чоловіків;
- вагітність;
- пухлини в сечоводі;
- наявність тромбів;
- травма або вроджений дефект, що спричиняє звуження сечоводу.
Основні симптоми гідронефрозу
- Часте сечовипускання та підвищені позиви до нього.
- Больові відчуття в животі та попереку.
- Нудота та блювання.
- Біль при сечовипусканні.
- Поява відчуття неповного спорожнення сечового міхура.
Перебіг даного порушення сечовипускання підвищує ризики приєднання ускладнень, серед яких супутній розвиток інфекційного процесу. Про це буде свідчити поява печіння та болю під час сечовипускання, каламутної сечі, лихоманки.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребує негайних дій, оскільки ризики незворотного ураження нирок досить високі. З цією метою лікар проводить фізикальний огляд, визначає анамнез та призначає ряд діагностичних методів: УЗД, КТ, лабораторні дослідження крові та сечі.
Тактика лікування буде направлена на усунення ймовірної причини блокування відтоку сечі та залежатиме від її генезу, оскільки це основна проблема. З цією метою може бути застосовано антибактеріальну терапію, встановлення сечовідного стента.
Можливе проведення оперативного втручання, наприклад якщо причиною обструкції є рубцювання або камені. Так лікар усуває уражену ділянку з наступним відновленням здорових кінців сечоводу та забезпеченням нормального потоку сечі. Крім того, може знадобитися хірургічне втручання у випадку пухлин або інших типів закорковування.
Оскільки гідронефроз спричинений основним захворюванням, профілактика залежить від уникнення або швидкого лікування причини. Тому при появі вищезазначених симптомів не варто зволікати зі зверненням до лікаря.