Пієлонефрит: ранні прояви інфекції нирок

Пієлонефрит – це патологічний стан, що супроводжується розвитком інфекційного процесу в нирках. Це тип інфекції сечовивідних шляхів, яка зазвичай переміщується з сечового міхура в нирки.

Для пієлонефриту характерним є раптовий та гострий початок, що має досить тяжкий перебіг. Або ж це може бути тривала та рецидивуюча інфекція, яка характеризується повторними або постійними нападами симптомів.

1. Больові відчуття в животі, спині або паху.

2. Лихоманка та озноб.

3. Больові відчуття під час сечовипускання. 

4. Сеча стає каламутною, з можливими домішками крові чи гною.

5. Часті позиви до виділення сечі.

6. Сеча з запахом риби.

7. Загальна слабкість.
 

Для кожного пацієнта симптоми є індивідуальними. Відмітимо, що особи 65 років можуть не мати жодних «стандартних» симптомів. Часто вони мають прояви інфекції, які супроводжуються впливом на їх мислення. До прикладу, галюцинації, спантеличеність, плутаність мови.

Механізм розвитку пієлонефриту полягає в потраплянні збудника в організм через уретру Там бактерії починають розмножуватися та поширюватися до сечового міхура, звідки через сечоводи потрапляють до нирок.

Провокуючі фактори порушення поділяються залежно від форми патології. До прикладу гострий пієлонефрит може виникнути на тлі хронічних захворювань нирок, формування сечовивідних шляхів неправильної форми, пригніченої імунної системи, збільшеній простаті, перенесеного оперативного втручання на сечовивідних шляхах та тривалого застосування сечового катетера.

Хронічна форма пієлонефриту частіше зустрічається у людей з непрохідністю сечовипускання, що може бути спричинено анатомічними аномаліями або міхурово-сечовідним рефлексом.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду з наступним проведенням лабораторних досліджень крові та сечі, УЗД, КТ.

Першою лінією лікування пієлонефриту є антибактеріальна терапія. Тип антибіотика залежатиме від бактерії яку ідентифікували. Якщо ні - використовується антибіотик широкого спектра дії.

Також лікування може включати внутрішньовенну гідратацію, призначення знеболювальних препаратів.

Показаннями до оперативного втручання є часті рецидивуючі ниркові інфекції та наявні структурні проблеми в нирці, формування абсцесу. У випадках важкої інфекції може знадобитися нефректомія, коли під час процедури хірург видаляє частину нирки.

Пам’ятайте, що інфекція нирок потребує негайного лікування. Адже якщо не лікувати належним чином, інфекція може призвести до тривалого пошкодження нирок або бактерії можуть поширитися в кров.

Оскільки інфекції нирок часто починаються з інфекцій у сечовому міхурі, саме профілактика ураження нижніх сечових шляхів є першим кроком у запобіганні інфекціям нирок. Допомогти у цьому може достатнє вживання рідини, уникання затримання сечовипускання, дотримання гігієни, сечовипускання до та після статевого акту.