Інфаркт нирки: основні симптоми та методи лікування
Інфаркт нирки є патологічним станом, що не має досить широкого розповсюдження. Але при цьому небезпека для життя є не менш загрозливою.
Механізм розвитку інфаркту нирки полягає в раптовому припинення кровотоку по нирковій судині та як наслідок відмирання тканин органу.
За статистичними даними патологія є загрозливою для людей похилого віку.
В залежності від перебігу інфаркту нирки розрізняють його ішемічну (артеріальну) й геморагічну (венозну) форми.
Існує ще стан під назвою - сечокислий інфаркт. Він виникає у новонароджених та характеризується накопиченням кристалічних уратів. Специфічного лікування дане порушення не потребує, воно згодом проходить самостійно.
Які фактори впливають на розвиток інфаркту нирки?
У більшості випадків інфаркт нирки виникає на тлі захворювань серцево-судинної системи, а саме внаслідок закорковування просвіту ниркової судини тромбом. Тому до провокуючих факторів належать наступні порушення:
- атеросклероз;
- інфаркт міокарда;
- ендокардит (інфекційного генезу);
- миготлива аритмія;
- артеріальна емболія (закорковування тромбом, що потрапив з інших судин);
- артеріальний тромбоз (тромб безпосередньо утворився всередині ниркової судини - вени або артерії).
Основні симптоми захворювання
Перебіг захворювання буде залежати від об'єму ураження нирки. У тому випадку якщо кровотік в нирковій судині зупинився раптово й гостро, повністю відбувається процес відмирання тканин нирки. Як і при будь-якому передінфарктному стані, передувати порушенню може ішемія нирки. Для неї є характерним сповільнення насичення кров'ю органу з наступним порушенням клітинного дихання та запуску процесу накопичення токсинів.
При типовому обширному інфаркту нирки, у хворого виникатимуть наступні симптоми:
- різкий біль в ділянці попереку;
- підвищення температури тіла;
- поява крові в сечі (гематурія);
- порушення сечовипускання (зниження добового діурезу до повного його припинення);
- підвищення артеріального тиску.
Не є виключення коли інфаркт нирки неускладненого перебігу може ніяк себе не проявляти.
Відмітимо, що артеріальний й венозний інфаркт нирки будуть мати певну відмінність. Так якщо для венозного інфаркту характерний більш поступовий й плавний розвиток, від підвищення температури, прискореного серцебиття до появи болю в попереку. То артеріальний інфаркт має різкий початок.
Діагностика й тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі клінічної картини, фізикального огляду хворого й збору анамнезу. Обов'язковим доповненням в діагностиці є проведення ряду лабораторних й інструментальних методів дослідження. Оскільки прояви інфаркту нирки є досить загальними й можуть свідчити про перебіг інших патологічних станів:
- лабораторні аналізи крові (біохімія, коагулограма, ЗАК) й сечі (ЗАС);
- УЗД нирок з доплерографією;
- артеріографія;
- КТ й МРТ.
Тактика лікування полягатиме в наданні невідкладної допомоги. Хворий знаходиться в умовах стаціонару дотримуючись постільного режиму.
Терапія включає призначення медикаментозних препаратів, у вигляді знеболювальних, тромболітиків, антикоагулянтів. Надалі хворому, який переніс інфаркт нирки необхідно приймати довічно антиагреганти, речовини, які запобігають склеюванню тромбоцитів.
При необхідності можливе проведення оперативне втручання з наступним видаленням тромбу (ембола) та відновленням кровотоку. Обирання даної тактики є доцільним на ранній стадії інфаркту, коли з моменту закорковування просвіту судини пройшло небагато часу. При тяжкому перебігу патології та тотальним ураженням нирки є покази до проведення нефректомії.
Пам'ятайте, що поява раптового болю в ділянці локалізації нирок при наявності провокуючих факторів є приводом до негайного звернення за медичною допомогою.