Гіперактивний сечовий міхур: основні причини прискореного сечовипускання

Коли весь день зосереджений на пошуках туалету, незалежно від того скільки рідини ви випили, а про сон при частому нічному сечовипусканні можна забути - мова йде про ургентне сечовипускання та нетримання сечі. Чому виникає дане порушення та які фактори впливають на його розвиток, з'ясуємо далі.

Основні причини розвитку стану гіперактивного сечового міхура

• гормональні порушення та опущення органів малого таза у жінок;
• цукровий діабет;
• порушення неврологічного характеру (наприклад, інсульт);
• інфекційні процеси в сечовивідних шляхах;
• приймання певних лікарських препаратів (наприклад, діуретиків, седативних, міорелаксантів та ін.);
• новоутворення сечового міхура або наявність конкрементів (каменів);
• стани, що ускладнюють сечовипускання (наприклад, збільшення простати, часті закрепи).

Особливості перебігу захворювання

Діагностика та тактика лікування

Профілактика

1. Контроль та своєчасне лікування захворювань хронічного характеру, що впливають на функціонування сечового міхура.
2. Відмова від шкідливих звичок (куріння та алкоголь).
3. Дотримання адекватного водного балансу, з обмеженням кави.
4. Контроль маси тіла, нормалізація харчових звичок та фізична активність.
5. Проведення вправ для м'язів тазового дна (вправи Кегеля).