Остеохондрома: основні причини утворення доброякісної пухлини кістки
Остеохондроми (кістково-хрящові екзостози) являються найбільш поширеними доброякісними пухлинами з можливою локалізацією в будь-якій кістці. Найчастіше це епіфіз довгих кісток. Приблизна вікова категорія яка входить в зону ризику складає від 10 до 20 років. Пухлини можуть бути як поодинокими (солітарні), так і множинними (хондродисплазія). Не є виключенням спадкової схильності до захворювання.
За статистичними даними приблизно у 1% пацієнтів з поодинокими остеохондромами розвивається вторинна злоякісна хондросаркома та у 10% - з множинними остеохондромами.
За зовнішнім виглядом остеохондрома нагадує 2-14 см наріст з хрящової тканини, що покриває кістковий виступ та заповняє кістковомозковою речовиною сформовану порожнину.
Причини
- Аномалії при внутрішньоутробному розвитку.
- Формування кістково-опорного апарату в неприродних умовах.
- Спадкова схильність.
- Інфекційні процеси.
- Патологічні процеси в хрящовій тканині та окісті.
- Запальний процес, що “поєднався” з травмою.
- Порушення ендокринної системи.
- Іонізуюче опромінення.
Які прояви має пухлина?
Клінічна картина не має яскраво виражених симптомів. При проведенні пальпації виявляється утворення за характером щільне та нерухоме. Існує можливість формування сумки над місцем запалення. При цьому додатково намацується м'яке і рухоме утворення.
Шкірний покрив не має видимих змін. Також не спостерігається підвищення температури тіла.
Занепокоєння викликає поява дискомфорту при пересуванні, біль при виконанні одноманітних фізичних навантажень. Збільшене утворення починає здавлювати сухожилля, нервові закінчення та кровоносні судини, викликаючи сильний біль.
Як наслідок може виникнути перелом кістки.
Діагностика та лікування
При проведенні первинного візуального огляду лікар встановлює локалізацію утворення та його розміри. Для більш детального висновку проводиться рентгенографія, КТ та МРТ.
Тактика лікування залежатиме від характеру та типу пухлини. У більшості випадків проводиться оперативне втручання, з видаленням екзостозу та хрящової “шапочки”. Реабілітаційний період не займатиме тривалий час.
Як зазначалося вище відсоток переродження пухлини в злоякісну форму не високий, однак існує й ряд інших ускладнень у вигляді переломів, тромбозів підколінної вени та несправжньої аневризми.
З метою зниження ризиків розвитку остеохондроми важливо проходити профілактичні огляди, слідкувати за раціоном та його насиченням корисними вітамінами та мікроелементами, розумно ставитися до фізичних навантажень. Відповідно при підозрі на можливе утворення одразу зверніться до лікаря.