Сили на нулі після застуди: коли це не норма?

Літні місяці традиційно асоціюються з відпочинком, відновленням та новою енергією. Проте не всі можуть насолоджуватися сонцем та активністю. Деякі люди навіть у розпал літа відчувають незрозумілу втому, апатію, роздратованість чи труднощі зі сном. Особливо це характерно для тих, хто нещодавно переніс застуду, грип чи COVID-19. Такий стан не завжди є просто наслідком спеки - часто за ним криється астенічний синдром, або ж поствірусна астенія. Це не вигадана слабкість, а справжній медичний стан, який потребує уваги та правильного відновлення.

Астенічний синдром - це патологічний стан, що характеризується стійким відчуттям втоми, виснаженням, зниженням працездатності та розладами сну. 

На відміну від звичайної слабкості після хвороби, астенія триває довше і має глибший вплив на якість життя.

Навіть після одужання організм ще тривалий час перебуває у стані «підвищеної витрати сил». Імунна система активно бореться з вірусом, а це вимагає великих енергетичних затрат. Після завершення гострої фази інфекції нервова та ендокринна системи ще не відновили баланс, що й призводить до симптомів астенії.
 

Також велику роль відіграє інтоксикація, викликана продуктами розпаду вірусів та клітин організму. Вона посилює навантаження на печінку, нирки та центральну нервову систему. Усе це в комплексі сприяє розвитку астенічного стану.

Астенічний синдром частіше розвивається у людей, які перенесли грип або ГРВІ у важкій формі, людей похилого віку, тих, хто мав супутні захворювання - особливо ендокринні, серцево-судинні або неврологічні, осіб з хронічною перевтомою чи емоційним вигоранням, а також підлітків - через гормональні перебудови та навантаження в навчанні.

Астенія проявляється не лише втомою. Вона може зачіпати всі аспекти фізичного та психічного здоров’я:

Ці симптоми можуть зберігатися від кількох тижнів до кількох місяців після перенесеної інфекції.

Якщо втому, порушення сну, роздратованість або погіршення пам’яті тривають понад 2–3 тижні після одужання, це привід звернутися до терапевта або невролога. Лікар виключить інші можливі причини подібних симптомів (анемію, проблеми зі щитоподібною залозою, депресію) і за потреби призначить додаткові обстеження.

У деяких випадках для встановлення діагнозу проводяться лабораторні дослідження крові, дослідження гормонального фону, електроенцефалографія (ЕЕГ) або консультації суміжних спеціалістів.

Відновлення після астенічного синдрому потребує часу, терпіння та комплексного підходу. Основною метою є створити умови, за яких організм самостійно почне регенерацію та поступово повернеться до звичного ритму життя. Насамперед важливо налагодити режим сну та відпочинку. Регулярний нічний сон повинен бути глибоким й тривалим, без частих пробуджень. Ранкові пробудження краще робити в один й той самий час, навіть у вихідні, щоб відновити біологічний ритм. Протягом дня потрібно уникати перевтоми: робота має чергуватися з короткими перервами, під час яких варто хоча б просто посидіти в тиші чи зробити кілька повільних глибоких вдихів.

Харчування також відіграє ключову роль. Раціон має бути поживним, багатим на білки, вітаміни й мінерали. Варто обирати легкозасвоювані страви. До прикладу овочі, крупи, м’ясо птиці або рибу, фрукти. Організм після інфекції має підвищену потребу у вітамінах групи B, вітаміні C, магнії та цинку. Якщо апетит знижений, допоможе харчування маленькими порціями кілька разів на день.

Фізична активність повинна бути дозованою. Важливо не лежати цілий день, але й не змушувати себе до надмірного навантаження. Найкращим варіантом буде почати з коротких прогулянок на свіжому повітрі, легких дихальних вправ або розминки. З часом тривалість та інтенсивність активності можна поступово збільшувати.

Емоційний стан також вимагає уваги. Адже часто астенія супроводжується дратівливістю, тривожністю або апатією. Допомагають розслаблюючі методики: медитація, прослуховування спокійної музики, заняття улюбленою справою. Якщо емоційне виснаження глибоке - доцільно звернутися до психолога.
 

Зменшити ризики астенічного синдрому, можливо дотримуючись наступних рекомендацій:

1. Не поспішайте одразу після хвороби повертатися до звичного ритму життя - дайте собі 5–7 днів для повноцінного відновлення.

2. Уникайте перевтоми, роботи до виснаження, нічних змін.

3. Вчасно лікуйте застуду  (не перенесіть її «на ногах»).

4. Підтримуйте імунітет: збалансоване харчування, фізична активність, здоровий сон та уникнення стресів мають велике значення.

Найголовніше у боротьбі з астенічним синдромом не поспішати й не вимагати від себе повного повернення до звичного ритму в найкоротші терміни. Астенія -  це не слабкість характеру, а відповідь організму на перенапруження.