Грибок нігтів: як позбутись оніхомікозу без ускладнень

Оніхомікоз – це патологічний стан, що характеризується грибковим ураженням нігтів. Найчастіше патологічний процес зосереджується на ногах. Збудники захворювання проникають через мікропошкодження шкіри або нігтя та починають повільно руйнувати нігтьову пластину. Інфекція поширюється повільно, але прогресуючи, часто супроводжуючись зміною кольору, текстури й товщини нігтя. На перших етапах людина може й не підозрювати, що має грибок.

Характерні ознаки

У більшості випадків ніготь втрачає блиск, стає жовтуватим або сіруватим, а згодом потовщується, починає кришитися, деформується. Ураження може бути не болючим, проте викликати психологічний дискомфорт. З часом грибок здатен поширитися на інші нігті або шкіру стоп, особливо в умовах підвищеної вологості, теплої температури чи при використанні спільного взуття й побутових речей.

Інфекція частіше виникає в осіб із порушеним кровообігом, ослабленим імунітетом, цукровим діабетом, а також у літніх людей. 

Ризик зростає внаслідок звички носити тісне чи синтетичне взуття, при надмірному потовиділенні або частому відвідуванні громадських душових та басейнів. Навіть невелика травма нігтя чи порушення правил гігієни можуть створити сприятливі умови для інфікування.

Важливо розуміти, що встановити діагноз лише за зовнішніми проявами неможливо. Грибкові інфекції можуть маскуватися під інші дерматологічні стани, зокрема псоріаз чи екзему. Тому для підтвердження діагнозу дерматолог проводить забір зразка ураженого нігтя. Спеціаліст може взяти частину нігтьової пластини або зібрати крихти з-під неї, які потім досліджуються в лабораторії.
 

Під мікроскопом або за допомогою ПЛР-аналізу визначається наявність грибкових клітин або навіть конкретного виду збудника. Це критично важливо, адже не всі грибки однаково реагують на препарати. Тільки після лабораторного підтвердження лікар може підібрати ефективну терапію, яка не буде марною тратою часу.

Лікування грибка потребує терпіння та системності. Тактика залежить від ступеня ураження, кількості залучених нігтів та глибини проникнення інфекції. Якщо зміни мінімальні, можливо обмежитися місцевими засобами. Це можуть бути спеціальні лаки або креми, які наносяться на ніготь згідно з чіткою схемою. Такі препарати поступово проникають у товщу нігтя, знищуючи грибок, однак їхня дія помітна лише за регулярного й тривалого застосування.

У випадках, коли ураження значне, або якщо місцева терапія не дала результату, потрібні препарати загальної дії. Вони призначаються у вигляді таблеток, які діють на грибок через кровоносну систему. 

Іноді для покращення ефекту місцеву й системну терапію поєднують. Також у певних випадках, коли ніготь уже сильно зруйнований, лікар може порадити апаратне очищення нігтьової пластини або лазерне видалення уражених ділянок. Це дозволяє препаратам краще проникати в осередок інфекції й скорочує тривалість лікування.
 

Протягом усього курсу важливо не лише дотримуватися терапії, а й змінити підхід до особистої гігієни. Доцільним буде дезінфікувати взуття, уникати вологи, обмежити контакт з потенційно зараженими поверхнями та не передавати власні речі іншим людям. Повне відновлення нігтьової пластини може зайняти кілька місяців, навіть після того, як грибок уже знищено.

Пам’ятайте, що самолікування часто неефективне, адже без точного визначення виду збудника препарат може не подіяти. Найкращим рішенням при перших ознаках хвороби буде звернення до дерматолога, проходження діагностики та чітке дотримання індивідуального плану лікування.