Подагра: як вчасно розпізнати хворобу й уникнути болю

Сьогодні подагра не лише «хвороба королів», як її колись називали через зв’язок із розкішним харчуванням. Вона стала поширена серед людей різного віку, й особливо часто проявляється у тих, хто має метаболічні порушення. Цей тип артриту виникає раптово та болісно, але його можна контролювати, якщо розуміти механізм розвитку хвороби й дбати про власне здоров’я.

Подагра - це патологічний стан, хронічного характеру, при якому в організмі накопичується надлишок сечової кислоти. В нормі вона виводиться нирками, але при її надлишку або порушенні виведення, сечова кислота утворює кристали, які осідають у суглобах, викликаючи запалення.
 

Найчастіше ураження зазнає великий палець стопи, але з часом подагра може торкнутися інших суглобів, наприклад, щиколоток, колін, кистей. Хвороба має спадкову схильність, але важливу роль відіграють й інші чинники. Серед них харчування, вживання алкоголю, ожиріння, гіпертонія, хвороби нирок. Проблема не завжди проявляється відразу. Так тривалий час рівень сечової кислоти може бути підвищеним, але без явних симптомів.

Перший напад зазвичай трапляється раптово (часто вночі). Суглоб стає червоним, припухлим та болючим настільки, що навіть дотик простирадла спричиняє сильний дискомфорт. Температура тіла іноді підвищується, з’являється загальна слабкість.
 

Після кількох днів напад стихає, але без лікування він обов’язково повториться. З кожним разом між нападами буде менше часу, а ураження суглобів - серйознішими. Якщо хвороба не контролюється, то утворюються тофуси - скупчення кристалів сечової кислоти під шкірою, а також поступово руйнуються суглоби.

Встановлення діагнозу відбувається на основі скарг, огляду та лабораторних обстежень. Найважливішим є визначення рівня сечової кислоти в крові. Проте навіть при нормальному її показнику напад подагри не виключається. Тому важливо враховувати клінічну картину.
 

Підтвердити наявність кристалів сечової кислоти можна за допомогою аналізу рідини з ураженого суглоба. Додатково лікар може призначити УЗД суглобів або рентген, щоб оцінити ступінь змін, а також обстежити нирки, оскільки вони часто страждають паралельно.

Тактика лікування полягатиме в усуненні гострого болю під час нападу та запобігання подальших епізодів. Під час загострення використовуються протизапальні препарати, іноді кортикостероїди. Але ці ліки лише знімають симптоми.

Щоб запобігти рецидивам, необхідно знижувати рівень сечової кислоти. Для цього застосовуються препарати, які пригнічують її синтез або підсилюють виведення. Призначення таких засобів потребує ретельного контролю та не починається під час гострого нападу.

Важливо розуміти, що успіх лікування залежить не лише від ліків, а й від змін у способі життя.

Саме тому дієта при подагрі це не тимчасовий захід, а частина тривалої стратегії. Необхідно обмежити продукти, які містять велику кількість пуринів, зокрема, червоне м’ясо, рибні консерви, алкоголь, особливо пиво. Надмірне споживання фруктози також погіршує стан.

Рекомендовано пити багато води, зменшити вагу, якщо є її надлишок, та збільшити фізичну активність. Навіть помірне зниження маси тіла вже позитивно впливає на рівень сечової кислоти.

Важливо розуміти, що хоча подагра і хронічна хвороба, з нею можна жити повноцінно. Головне вчасно розпізнати симптоми, не ігнорувати рекомендації лікаря й не покладатися на самолікування.