Апное: основні причини зупинки дихання під час сну

Апное сну – це стан, що характеризується розладом сну, при якому дихання зупиняється та відновлюється під час сну.

Виділяють два основних типи апное сну. Так при обструктивному апное сну верхні дихальні шляхи фізично блокуються коли ви спите, зменшуючи або повністю зупиняючи потік повітря в легені. При центральному апное сну дихання залежатиме від контролювання мозком функцію м’язів, необхідну для правильного дихання. Тобто у такому випадку мозок не контролює дихання належним чином.

Змішане або складне апное сну. Цей тип є поєднанням як обструктивного, так і центрального типів.

У результаті патологічних змін нестача кисню активує рефлекс виживання, який будить людину достатньо, щоб відновити дихання. При цьому, що така реакція підтримує життя, це також перериває цикл сну, викликаючи ряд порушень. Насамперед це може створювати навантаження на серце, яке може бути небезпечним для життя, якщо його не лікувати.

1. Повторні пробудження посеред ночі.

2. Зупинки дихання під час сну (це може помітити партнер по сну).

3. Зміна типу дихання (швидке дихання, яке змінюється на глибше, а потім знову стає поверхневим, доки дихання не зупиниться, щоб знову відновитися).

4. Хропіння.

5. Пробудження з відчуттям задишки або нестачі повітря. 

6. Денна втома, сонливість або відсутність енергії вже під час пробудження.

7. Головний біль, особливо під час пробудження.

8. Нічна пітливість.

9. Зміни настрою (депресія та тривога).

10. Відчуття неспокою вночі.

11. Сексуальна дисфункція.

До причин обструктивного апное сну, коли відбувається часткове або повне закорковування дихальних шляхів, відносять:

• надмірна кількість м'яких тканин навколо дихальних шляхів (наприклад, збільшений язик або мигдалики, що можуть блокувати дихальні шляхи в положенні лежачи);

• структурні відмінності (наприклад, вузькі верхні дихальні шляхи або малий об'єм легень);

• занадто слабкі м'язи верхніх дихальних шляхів.

До факторів, що можуть збільшити ймовірність розвитку апное сну відносять ожиріння, віковий фактор (ризики збільшуються з віком), спадковий фактор, зловживання алкоголем та куріння, хронічна закладеність носа.

Коли причину апное сну неможливо визначити, це називається ідіопатичне апное сну.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі аналізу клінічної картини та ряду діагностичних тестів, що включатимуть насамперед проведення полісомнограми, тест, який передбачає носіння датчиків вночі, що контролюватимуть частоту серцевих скорочень, дихання, рівень кисню в крові, мозкові хвилі тощо.
 

Тактика лікування залежатиме від типу апное та тяжкості перебігу порушення. Лікування апное сну першої лінії зосереджено на підтримці відкритих дихальних шляхів під час сну та внесенні корективів у спосіб життя пацієнта.

Стосовно підтримки дихальних шляхів відкритими лікар може призначити певний тип терапії позитивного тиску в дихальних шляхах. Найбільш поширеним є постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (CPAP)

Хірургічне втручання на носі, роті та горлі може допомогти запобігти блокуванню дихальних шляхів. Ці операції включають зміни положення щелепи, щоб м'які тканини не могли тиснути на дихальні шляхи або хірургія носа, одним із поширеніших типів є септопластика. 

Ми не завжди можемо запобігти апное сну. Адже деякі фактори ризику, такі як генетика, вік та супутні захворювання, неможливо змінити.

При цьому певні зміни способу життя допоможуть знизити ризики порушення. Насамперед варто відмовитися від шкідливих звичок, надавати перевагу сну на боці, а також лікувати основні захворювання.

Апное сну не обмежується лише одним органом у вашому тілі. Насправді воно впливає на багато різних систем організму. Тому при появі скарг обов’язково зверніться до лікаря.