Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Гіперурикемія: симптоми підвищеного рівня сечової кислоти

Гіперурикемія: симптоми підвищеного рівня сечової кислоти Гіперурикемія - це патологічний стан, що характеризується підвищеним рівнем сечової кислоти в крові.

Дане порушення спричиняє ряд ускладнень, насамперед тип артриту відомий як подагра. Також підвищуються ризики ураження серцево-судинної системи та розвитку цукрового діабету.

Причини гіперурикемії

Відзначимо, що в нормі сечова кислота утворюється при розщепленні в організмі пурин (хімічні речовини, що містяться в певних харчових продуктах). Виведення її відбувається при сечовипусканні. Однак якщо спостерігається надмірне продукування сечової кислоти нирки не в змозі повністю її вивести й виникає порушення під назвою гіперурикемія.
 
Як наслідок гіперурикемія призводить до утворення кристалів в суглобах або нирках, що своєю чергою супроводжується запальним процесом та болем.
 
Відзначимо, що гіперурикемія може виникнути незалежно від статі. Однак за статистичними даними більшість випадків припадає на чоловіків.

Додатковими факторами ризику виступають:
  • вживання алкоголю або напоїв з фруктозою;
  • вживання певних лікарських засобів;
  • вплив небезпечних речовин типу свинцю чи пестицидів;
  • захворювання нирок (ниркова недостатність);
  • гіпотиреоз;
  • надмірна маса тіла.

Основні симптоми

Можливий розвиток безсимптомної гіперурикемії, коли рівень сечової кислоти у плазмі досягає >6,8 мг/дл.
 
При цьому гіперурикемію не відносять до патологій, однак тривале підвищення сечової кислоти може призвести до ряду захворювань та їх проявів:
  1. Подагра, що супроводжується сильним болем в суглобах, набряком та гіперемією, деформацією суглобів з обмеженням їх у русі.
  2. Тофазна подагра, що супроводжується перетворенням кристалів сечової кислоти на тофуси (тверді грудочки). Вони локалізуються навколо суглобів, під шкірою та навіть вухах.
  3. Камені в нирках, що також спричиняються кристалами сечової кислоти. Симптоматика залежатиме від розмірів каменів, дрібні камінці виводяться з сечею, а от крупніші - можуть спричинити блокування частини сечовивідних шляхів.

Діагностика та тактика лікування

Діагностування порушення включає проведення ряду обстежень, від лабораторного дослідження крові та сечі до  УЗД нирок, рентгенографії суглобів.
 
Лікування гіперурикемії буде залежати від причини, що її викликала. Так у разі розвитку подагри призначається медикаментозна терапія у вигляді нестероїдних протизапальних.
А от при топовій подагрі можливе навіть оперативне втручання, при досягненні тофусів великих розмірів.
Лікування може не знадобитися, якщо гіперурикемія протікає безсимптомно.
 
Також пацієнтам, що мають високий рівень сечової кислоти показане дотримання спеціальної дієти. Насамперед спеціалісти рекомендують обмежити харчові продукти, що містять пурини: червоне м'ясо, шпинат, горох, гриби, пиво та інші алкогольні напої.
Крім зниження пуринів, необхідно пити більше рідини, особливо води. 
Також доцільним буде регулярно займатися спортом та підтримувати здорову вагу. При необхідності лікар для кожного випадку надає конкретні рекомендації.
У тому випадку якщо рівень сечової кислоти не контролюється, існують ризики розвитку цукрового діабету, хронічної форми подагри, метаболічного синдрому та ін.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм