Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Дерматоміозит: основні причини м'язової слабкості

Дерматоміозит: основні причини м'язової слабкостіДерматоміозит (дерматополіміозит) - це патологічний стан, що характеризується розвитком запального дифузного процесу з наступним ураженням м'язів (посмугованої мускулатури) та шкіри. Дерматоміозит є однією з форм ідіопатичних запальних міопатій.

Дерматоміозит являє собою рідкісне захворювання аутоімунного генезу. При чому розвинутися воно може як у дорослих, так і у дітей. Пік патологічного процесу припадає на віковий період 10–15 років та 35–60 років. 
За статистичними даними жінки хворіють частіше, ніж чоловіки. 

Основні причини

Оскільки ревматологічне захворювання має мультифакторну природу, достеменно точних причин його розвитку невідомо. Однак при цьому розвиток дерматоміозиту пов'язують з факторами, що можуть послугувати пусковим механізмом:
  • інфекційні процеси в організмі викликані вірусами чи бактеріями;
  • аутоімунна реакція організму;
  • нейроендокринні порушення в анамнезі;
  • спадковий фактор.

Які симптоми виникають при дерматоміозиті?

Відмітимо, що захворювання може протікати в гострій (триває декілька днів) або хронічній формах. Відповідно для гострої форми характерний різкий початок:
  1. М'язова слабкість переважно в тулубі та тазовому поясі.
  2. М'язові контрактури (біль та скутість, що стає перепоною для нормального руху). 
  3. Дисфагія (утруднене ковтання).
  4. Осиплість голосу.
  5. Задишка.
Розвиток більшості цих симптомів пов'язаний з ураженням (атрофією) м'язів дихальних шляхів та стравоходу.
 
Також можуть виникати характерні зміни на шкірі у вигляді еритеми, переважно на тих ділянках які контактують з сонячними променями. Додатково до специфічного прояву дерматоміозиту належить поява геліотромного висипу (синюшний висип у периорбітальній ділянці) та папул Готтона (еритематозні папули, що виступають над шкірою). До іншої ознаки зі сторони шкіри відносять гіперкератоз або як ще цей прояв називають - “рука механіка”. Виникає огрубіння шкіри, її лущення та утворення тріщин в ділянках подушечок пальців та кисті. 
 
Окрім дифузного ураження шкіри без належного лікування приєднуються васкуліти (запалення судин), а в критичних випадках незворотні порушення зі сторони серця, легень, ШКТ оскільки стінки органів складаються з посмугованої тканини.
 
Для хронічної форми характерні періоди ремісії з загостренням.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу базуватиметься як на проведенні загального огляду, збору анамнезу та скарг хворого, так і на основі комплексного обстеження:
  • МРТ;
  • УЗД;
  • лабораторні дослідження крові (ЗАК, біохімія, діагностика рівня анти-Jo1 антитіл, дослідження білків гострої фази);
  • електроміограма. 
Тактика лікування полягатиме в проведенні медикаментозної терапії у вигляді стероїдів (глюкокортикостероїдів). Так препарати необхідно призначити якомога раніше аби зменшити симптоми, насамперед м'язової слабкості. Після тривалого лікування (приблизно чотири тижні), дозування препаратів поступово зменшують. 
Наступні дії полягатимуть у процесі відновленні функціональної здатності. У цьому допомагає проведення кінезотерапії, вправ у воді.
Надалі пацієнти з дерматоміозитом потребують контролювання свого стану, враховуючи негативні наслідки захворювання (наприклад, онкологія).
 
Профілактичні заходи включають раннє виявлення та лікування захворювання, диспансерне спостереження та подальше дотримання рекомендацій лікаря, захист шкіри від сонячних променів.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм