Тривожний розлад: прояви та методи лікування

Тривожний розлад – це патологічний стан, який характеризується розвитком безпричинної тривоги та хвилюванням, які не пов’язані з подіями, що відбуваються. Спричиняється психоемоційним збудженням. Тривалість тривожного розладу становить від пів року й більше, й без відповідного лікування може переходи у серйозний психоемоційний розлад.
Класифікація
Кожен різновид тривожного розладу має певні окремі прояви, однак їх об’єднує один основний симптом – відчуття сильного страху та переживання.
- генералізований тривожний розлад (ГТР): спричиняється пережитим булінгом та психологічною травмою, хронічними захворюваннями, шкідливими звичками;
- обсесивно-компульсивний розлад (синдром нав’язливих станів);
- панічний розлад;
- фобії;
- посттравматичний стресовий розлад (реакція на тяжкий стрес);
- соціальний тривожний розлад.
Причини
На сьогодні основна причина розвитку тривожних розладів не встановлена. Однак заведено вважати, що спровокувати патології можуть наступні фактори:
- сильні емоційні потрясіння;
- вживання певних медикаментозних препаратів (кортикостероїди, кофеїн, психостимуляторів);
- панічні атаки;
- гіпоглікемія;
- серцева недостатність;
- бронхіальна астма;
- органічні порушення в головному мозку.
Симптоми
- Емоційні симптоми тривожного стану: постійне відчуття страху, спустошення, дратівливість, неспокій, порушення концентрації;
- Поведінкові симптоми: неможливість розслабитися, втрата довіри до людей, відкладання справ на потім, уникання ситуацій, які можуть спричинити розвиток тривоги;
- Фізіологічні прояви: пітливість, порушення сну, м’язова напруга, прискорене серцебиття, нудота та діарея, задишка.
Небезпека тривожного розладу полягає у тому, що часто він залишається непоміченою причиною фізичних порушень зі сторони шлунково-кишкового тракту, патологій легень або серцево-судинної системи.
Діагностика та лікування
Лікар-психотерапевт проводить консультацію з хворим, в процесі виявляючи прояви патології. Також додатково проводяться спеціальні тести на тривожний розлад (Бека чи Шихана).
Основу терапії складає медикаментозне лікування (рецептурні антидепресанти), когнітивно-поведінкова терапія, релаксаційні методи, а також відмова від шкідливих звичок та введення фізичної активності.
У разі відсутності лікування патологія переростає у серйозні наслідки, такі як депресія. Також не є виключенням розвитку хронічних патологій шлунково-кишкового тракту, постійні больові відчуття та спроби «приглушення» тривоги психотропними речовинами.
З метою запобігання тривожного розладу важливо уникати стресових ситуацій, приділяти достатньо часу на відпочинок та дотримуватися здорового способу життя.
У темпі швидкої сучасності тривога являється нормальною реакцією організму людини на негативні життєві обставини. Але коли тривожність виникає без причини або є занадто вираженою та довготривалою перевищуючи реальну значущість події й призводить до зниження якості життя, то такий стан є патологічним та потребує допомоги спеціаліста.