Тривожний розлад: прояви та методи лікування
Тривожність за якою варто постійно слідкувати та лікувати значно ускладнює життя, адже постійний прояв бентежності не має причини та не минає самостійно. Розберемо, коли стан тривоги перейшов межу норму та до кого необхідно звернутися.
Тривожний розлад – це патологічний стан, який характеризується розвитком безпричинної тривоги та хвилюванням, які не пов’язані з подіями, що відбуваються. Спричиняється психоемоційним збудженням. Тривалість тривожного розладу становить від пів року й більше, й без відповідного лікування може переходи у серйозний психоемоційний розлад.
Класифікація
Кожен різновид тривожного розладу має певні окремі прояви, однак їх об’єднує один основний симптом – відчуття сильного страху та переживання.
- генералізований тривожний розлад (ГТР): спричиняється пережитим булінгом та психологічною травмою, хронічними захворюваннями, шкідливими звичками;
- обсесивно-компульсивний розлад (синдром нав’язливих станів);
- панічний розлад;
- фобії;
- посттравматичний стресовий розлад (реакція на тяжкий стрес);
- соціальний тривожний розлад.
Причини
На сьогодні основна причина розвитку тривожних розладів не встановлена. Однак заведено вважати, що спровокувати патології можуть наступні фактори:
- сильні емоційні потрясіння;
- вживання певних медикаментозних препаратів (кортикостероїди, кофеїн, психостимуляторів);
- панічні атаки;
- гіпоглікемія;
- серцева недостатність;
- бронхіальна астма;
- органічні порушення в головному мозку.
Симптоми
- Емоційні симптоми тривожного стану: постійне відчуття страху, спустошення, дратівливість, неспокій, порушення концентрації;
- Поведінкові симптоми: неможливість розслабитися, втрата довіри до людей, відкладання справ на потім, уникання ситуацій, які можуть спричинити розвиток тривоги;
- Фізіологічні прояви: пітливість, порушення сну, м’язова напруга, прискорене серцебиття, нудота та діарея, задишка.
Небезпека тривожного розладу полягає у тому, що часто він залишається непоміченою причиною фізичних порушень зі сторони шлунково-кишкового тракту, патологій легень або серцево-судинної системи.
Діагностика та лікування
Лікар-психотерапевт проводить консультацію з хворим, в процесі виявляючи прояви патології. Також додатково проводяться спеціальні тести на тривожний розлад (Бека чи Шихана).
Основу терапії складає медикаментозне лікування (рецептурні антидепресанти), когнітивно-поведінкова терапія, релаксаційні методи, а також відмова від шкідливих звичок та введення фізичної активності.
У разі відсутності лікування патологія переростає у серйозні наслідки, такі як депресія. Також не є виключенням розвитку хронічних патологій шлунково-кишкового тракту, постійні больові відчуття та спроби «приглушення» тривоги психотропними речовинами.
З метою запобігання тривожного розладу важливо уникати стресових ситуацій, приділяти достатньо часу на відпочинок та дотримуватися здорового способу життя.
У темпі швидкої сучасності тривога являється нормальною реакцією організму людини на негативні життєві обставини. Але коли тривожність виникає без причини або є занадто вираженою та довготривалою перевищуючи реальну значущість події й призводить до зниження якості життя, то такий стан є патологічним та потребує допомоги спеціаліста.