Гіпертимезія: як формується покращена автобіографічна пам'ять?

Більшість з нас не пам’ятають та й не завжди прагнуть пам’ятати якісь ситуації, що трапилися декілька тижнів тому. Або тим паче які страви ви вживали минулого понеділка.

Часто ми зустрічаємо згадки про стан у художній літературі коли головний герой пам’ятає всі трагічні події, що трапилися з ним у дитинстві, або приємні події теперішнього. Дійсно існує невелика кількість людей які можуть пам’ятати ці події дуже детально. 
 

Це може вказувати на розвиток стану під назвою «синдром гіпертимезії» або як його частіше називають покращена автобіографічна пам'ять. 
 

Гіпертимезія – це рідкісний стан, що характеризується покращеною здатністю запам'ятовувати щось. Люди з цим станом мають майже ідеальну пам'ять й здатні запам'ятовувати кожну деталь свого життя. Для багатьох ця здатність починається в дитинстві або підлітковому віці.
 

Загалом, мозок зберігає спогади як короткочасні, так і довгочасні. Коли момент вважається цінним, він переноситься в довготривалу пам'ять й зберігається в різних частинах мозку. Хоча цей самий процес відбувається у людей з гіпертимезією, їхня точність та деталізація пам'яті, як правило, час від часу покращуються. Надзвичайна пам'ять ще досліджується, оскільки вчені сподіваються дізнатися більше про те, як нейронні схеми в нашому мозку обробляють пам'ять. Це своєю чергою може допомогти у випадках  з порушенням пам'яті людям з амнезією або перенесеною черепно-мозковою травмою.

1. Витрачання багато часу на роздуми про речі, які з людиною сталися в минулому.

2. Здатність глибоко концентруватися, відокремлюючись від відволікаючих факторів в навколишньому середовищі.

3. Страх втратити певні спогади або інформацію.

4. Легко відволікаються на конкретні спогади та втрачають фокус на поточних завданнях. 
 

Також люди з автобіографічною пам’яттю мають схильність більше фантазувати та мріяти, або це може бути колекціонування з ретельною організацією та каталогізуванням. Однак такий ретельний збір певних колекцій об'єктів, може перерости в обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).
 

При цьому за результатами досліджень люди з гіпертимезією не мають вище середнього рівня навичок запам'ятовування інформації таким чином. Гіпертимезія відбувається несвідомо. Усі спогади є автобіографічними та поєднують накопичені знання та факти й епізодичні спогади.

Достеменно невідомо, що саме є причиною розвитку автобіографічної пам’яті. Спеціалісти досліджують зміни мозку та відмінністю його структур в осіб з типовою функцією пам'яті.
 

Так кілька досліджень показують, що гіпертимезію можна пояснити різними факторами, включаючи біологічні, генетичні та психологічні.

Встановлення та процес вивчення гіпертимезії відбувається за допомогою проведення МРТ, електроенцефалограми. Також паралельно проводяться тести для вимірювання пам'яті. Одним з найпоширеніших є тест автобіографічної пам'яті. У цьому тесті на відтворення спогадів пацієнти отримують позитивні та негативні слова-підказки, щоб викликати спогад. Коли спогад спадає на думку, записуються, підраховуються та оцінюються конкретні емоції та виниклі деталі.

Хоча гіпертимезія не має жодних фізичних побічних ефектів чи ускладнень, засвоювати та зберігати таку велику кількість інформації може бути морально виснажливо. Саме тому лікар може порадити варіанти подолання виниклих труднощів.

Немає відомого способу розвитку гіпертимезії. Однак існують способи покращити пам'ять. Крім того, ці методи можуть допомогти запобігти віковій втраті пам'яті.

Деякі способи покращення пам'яті включають відмову від шкідливих звичок, правильне та збалансоване харчування, дотримання режиму сну, вправи для мозку (головоломки), фізичну активність, медитації та ін..