Розлад харчової поведінки: ознаки нервової анорексії

Сукупний влив страху перед зайвими кілограмами та помітно занижена самооцінка призводить до розвитку несприйняття їжі на психологічному рівні та наполегливої відмови від неї.

Нервова анорексія– це патологічний стан, який характеризується розвитком критичного зниження маси тіла. Ця поведінкова реакція найбільш поширена серед жінок молодого віку. На жаль с кожним роком вік дівчат зменшується, за статистичними даними вже дівчатка у віці 12-13 років частіше починають робити перші спроби в обмеженні у їжі.

Анорексія спричиняє появу так званого замкнутого кола: відсутність поживних речовин спричиняє пригнічення центрів мозку, відповідальних за регуляцію апетиту й надалі організм просто перестає вимагати необхідні йому речовини.

Класифікація

Розрізняють три стадії розвитку нервової анорексії:

• дисморфоманічну: характеризується пригніченим настроєм, появою перших спроб в обмеженні у їжі внаслідок наявності, на думку хворого, зайвої ваги ;
• аноректичну: настає період стійкого голодування, хворому вдається зменшити масу тіла, але це не приносить задоволення від результату;
• кахектичну: дана фаза настає вже через півтора року, відбувається повна дистрофія органів та тканин. Розвиваються незворотні порушення у вигляді печінкової, серцево-судинної недостатності які призводять до летального результату.

Причини

• психологічні фактори: багато стресових ситуацій;
• культурно-соціологічні фактори: суспільна думка, висвітлення худорлявості як ідеал краси;
• генетичний фактор, який пов’язаний зі схильністю до тривожності та депресії;
• перфекціонізм та особистісні причини: прагнення завжди бути на висоті, призводить до виникнення багатьох претензій до себе та до власного зовнішнього вигляду;
• біологічний фактор, у вигляді порушення дії нейромедіаторів, які відповідають за харчову поведінку.

Симптоми

• зміни зі сторони психіки: роздратованість, перепади настрою, депресивність, порушення сну;
• відмова від їжі;
• зниження маси тіла;
• надмірні фізичні навантаження, до повного виснаження;
• штучне викликання блювоти, приймання проносних засобів;
• критичне ставлення до свого тіла;
• порушення зі сторони статевих залоз, гіпоталамуса та гіпофіза: припинення менструації у жінок, у чоловіків – зниження статевого потягу, імпотенція.

Лікування

Базова терапія нервової анорексії – це психологічна допомога, яка направлена на позбавлення відчуття неповноцінності, зміни відношення до їжі. Також важливо усунути наслідки, які спричинила анорексія.

Найчастіше це глибоке порушення гомеостазу, яке корегується шляхом призначення мінеральних та вітамінних комплексів, калорійного харчування за спеціально розробленою схемою.

На думку людей, які страждають анорексією – відмова від їжі це є їх свідомий вибір, а не захворювання.

Відповідно це призводить до швидкого прогресування захворювання, з розвитком порушень у всіх органах та тканинах:

• виражене виснаження організму (кахексія), яка супроводжується блідістю шкірних покривів, брадикардією, гіпотермією;
• атрофія м’язової тканини;
• безбілкові набряки;
• крововиливи;
• психологічні порушення;
• порушення водно-сольового обміну, що веде до розвитку серцевої недостатності.

Варто пам’ятати, що вживання їжі є однією з найбільш базових фізіологічних потреб в житті людини, таке як дихання, вода, рухи та ін. Тому при виникненні порушень з боку харчової поведінки, будь вони викликані психологічними, чи фізіологічними чинниками – необхідно якомога скоріше звернутися за допомогою. Це стосується і тих випадків, коли Ви помітили ці розлади у когось зі своїх близьких.

Автор: Наталія Холявицька