Синдром Мюнхгаузена, або імітований розлад психіки

Даний тип розладу психіки належитьдо категорії симулятивних. Людина штучно викликає у себе симптоми захворювання. Або ж переносить це на своїх близьких, які з певних причин не можуть чинити опір. Синдром Мюнхгаузена є досить небезпечним захворюванням, оскільки може призвести до загрози для життя.

Синдром Мюнхгаузена– це розлад психіки, для якого характерне перебільшене зображення симптомів хвороби або їх штучне провокування, з метою піддатися лікуванню або медичному обстеженню.

Найчастіше основа патології криється в бажанні людини звернути на себе увагу, отримати необхідну турботу та підтримку. Люди, які мають імітований розлад психіки ні за яких обставин, не визнають перебільшення своїх симптомів.

Види імітованого розладу

Неврологічний тип: у хворих виникають уявні симптоми гострих неврологічних патологій (судоми, параліч, сильний головний біль), можливонавіть вимога у проведенні термінової операції на мозку.

Геморагічний тип: характерний прояв різного роду кровотеч. Для досягнення потрібного ефекту може використовуватися кров тварин або пророблення умілих порізів.

Гострий абдомінальний тип: даний тип патології характеризується наявністю ознак гострого живота, з негайною вимогою провести операцію. Також для досягнення бажаного можливо проковтування сторонніх предметів.

Причини

До кінця не вивчені причини, які провокують виникнення синдрому Мюнхгаузена. Заведеновважати, що зародження проблеми починається ще в дитинстві.

До факторів, які підвищують ризик розвитку синдрому, належать:

• нереалізовані мрії (найчастіше в медичній сфері);
• пережите насильство;
• смерть когось із рідних;
• розлад особистості;
• перенесена важка хвороба або психічна травма в дитинстві.

Велику небезпеку становить делегований синдром Мюнхгаузена, коли людина заподіює біль, наприклад, своїй дитині з метою розвитку у неї хвороби. Таким чином отримуючи у відповідь співчуття та підтримку від оточуючих.

Симптоми

• часте звертання за медичною допомогою (при відсутності на це необхідності);
• різке погіршення самопочуття без видимої на те причини;
• суперечливі симптоми;
• сильне бажання бути обстежуваним або прооперованим;
• зайвий драматизм при описі свого стану;
• обізнаність у різних захворюваннях, медичній термінології;
• вимога у призначенні медикаментозних препаратів;
• агресивність, при відмові у «відповідному» лікуванні.

Діагностика

 
Визначення синдрому дуже утруднене, оскільки хворий постійно звертається в різні клініки, щоб уникнути викриття.  Діагностувати синдром Мюнхгаузена може психіатр, після вивчення історії хвороби, поведінки пацієнта.  Згідно з протоколом, необхідно також провести ряд обстежень з приводу тривожних симптомів та симульованого захворювання у пацієнта.

Лікування

 
Найчастіше проводити лікування з таким типом пацієнтів дуже важко або навіть неможливо, оскільки хворий категорично заперечує свою проблему.  Але при знаходженні правильного підходу можливо проведення психотерапії.  Медикаментозна терапія застосовується при наявності супутніх розладів.
 
Специфічних методів профілактики, які могли б попередити імітований розлад, не існує.  Важливо бути дбайливими батьками та задовольняти потребу дитини в турботі та увазі.

Автор: Наталія Холявицька