Шизофренія і спадковий фактор хвороби. Чи є шанси на психічне здоров’я у нащадків?

Чому виникає шизофренія?
Точні причини виникнення шизофренії на сьогодні лікарям та вченим невідомі. Наразі є 3 провідних гіпотези, до яких схиляються ті чи інші спеціалісти.- Генетична гіпотеза. Багато дослідників даної хвороби стверджують, що даний розлад є спадковим, і ризик стати шизофреником різко зростає, якщо хтось із близьких родичів страждав або страждає на дану хворобу. Проте слід розуміти, що справа не тільки в генах, адже пусковим механізмом шизофренії є сильний стрес, інша серйозна хвороба або хронічно нездорова атмосфера в сім’ї. Тож родич, хворий на шизофренію, може передати іншим членам родини свої страхи, нав’язати особливості поведінки. Саме з цих причин шизофренія набагато частіше виникає в сім’ях інших шизофреників, і повністю звинувачувати спадковий фактор тут не можна. Краще обмежити спілкування дітей та підлітків із хворим на цей розлад задля їх психічного здоров’я у майбутньому.
- Біологічна гіпотеза. Шизофренія найчастіше починає себе проявляти у віці з 15 до 25 років, з точки зору біології саме підлітковий вік – це період перебудови мозкових структур. Одні нейронні зв’язки виникають, інші зникають. Саме збоями у цих процесах деякі спеціалісти і пояснюють виникнення шизофренії.
- Психоаналітична гіпотеза. Деякі психоаналітики стверджують, що до шизофренії схильні люди, які несвідомо сприймають себе як частину материнського тіла. Їм важко проявляти самостійність у складних життєвих ситуаціях, будь-то екзамен, втрата близької людини, розлучення тощо. Це все стреси, які можуть провокувати початок розвитку хвороби. Звичайно, це теж лише теорія.
Симптоми шизофренії
Як уже зазначалося, перші ознаки шизофренії зазвичай виникають у віці 15-25 років, хоча це не аксіома. До них належать:- замкненість у собі;
- нездатність самостійно діяти;
- труднощі в соціалізації, спілкуванні з іншими людьми;
- раптові перепади настрою.
Хворий скаржиться на картини, що виникають у його голові та набувають реальності, видіння, голоси, зв’язність його висло вловлювань сильно порушується. Шизофреник спілкується з уявними персонажами з приводу уявних же ситуацій і не може зрозуміло пояснити, що саме з ним відбувається. Іноді хворі винаходять нові слова, значення яких нікому крім них незрозуміле.
Як боротися з шизофренією?
Шизофреник зазвичай не є небезпечним для оточуючих, а ось для себе – так. Проте в моменти гострої кризи хворий себе не контролює, може сплутати людину з якимось із персонажів своїх видінь, тож може бути рекомендована тимчасова госпіталізація. Шизофреники схильні до суїцидів.Методи лікування шизофренії весь час удосконалюються. Це комплексні заходи, які включають в себе медикаментозну та психотерапію. Наразі лікарі не знають, як вилікувати шизофренію, проте можна навчитися нею управляти. Хворі здатні почати усвідомлювати свою проблему, а сучасні методи реабілітації та психотерапії дозволяють досягати тривалої ремісії, під час якої людина є абсолютно нормальним, пересічним членом суспільства.
Варто зазначити, що за статистикою 25% пацієнтів, яким було поставлено діагноз «шизофренія», повністю стабілізуються та повертаються до нормального життя.
Отже, у людей, які мають у свої родині шизофреників, є всі шанси не захворіти на даний недуг. Дуже велике значення має психологічний клімат в її оточенні, адже шизофренію провокує сильний стрес та нездорова в моральному плані атмосфера у навколишньому середовищі. Тож не варто зациклюватися на ймовірностях, треба просто жити і насолоджуватися цим. Навіть якщо хвороба спіткала людину, необхідно розуміти, що рівень сьогоднішньої медицини дозволяє тримати її під контролем.
Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове