Ацетонемічний синдром у дитини: основні причини та прояви захворювання
Ацетонемічний синдром у дитячому віці є досить поширеним патологічним станом, при цьому який становить загрозу здоров'ю дитини. Розберемо детальніше, які причини покладено у механізм розвитку синдрому та чому батькам важливо бути обізнаним у його проявах.
Ацетонемічний синдром - це патологічний стан основним проявом якого є надмірна кількість в крові кетонових тіл.
Даний стан може виникати як самостійне захворювання (ідіопатичний або первинний ацетонемічний синдром), так і проявлятися як один з проявів окремого патологічного процесу в організмі (вторинний ацетонемічний синдром). Відмітимо, що первинна форма найчастіше виникає у віці з 1 до 12 років, й після завершення підліткового віку самостійно зникає.
Основні причини
У разі розвитку вторинної форми ацетонемічного синдрому, коли порушення виникає на тлі основного захворювання, основними причинами виступають наявність в анамнезі цукрового діабету (зниження рівня глюкози), тиреотоксикозу, анемії, травми голови, токсичного ураження печінки, вірусних інфекцій.
Як окреме захворювання ацетонемічний синдром виступає у наступних випадках:
- дотримання обмежень у їжі (дієта або голодування);
- надмірні фізичні навантаження;
- порушення функціонування підшлункової залози;
- психологічне навантаження;
- дефіцит вуглеводів у раціоні, переважання білкової їжі.
Які симптоми вказуватимуть на розвиток ацетонемічного синдрому?
При розвитку даного порушення характерним є поява ацетонемічних кризів, прояви яких потребують обізнаності зі сторони батьків. Так у дитини виникатимуть наступні симптоми:
- запах ацетону з ротової порожнини;
- втрата апетиту;
- блювання багаторазове;
- діарея;
- підвищення температури тіла;
- сонливість та постійна слабкість, апатія;
- блідість шкірного покриву;
- больові відчуття в животі.
Діагностика та тактика лікування
Діагноз встановлюватиметься на основі даних анамнезу, скарг хворого, клінічних проявів та відповідно результатів обстеження, що полягатимуть у проведенні лабораторних аналізів крові та сечі.
Також провести аналіз сечі на ацетон можливо й в домашніх умовах, для цього необхідно придбати спеціальний тест в аптеці.
Тактика лікування полягатиме в проведенні терапії основного захворювання при вторинній формі ацетонемічного синдрому.
У разі розвитку ацетонемічних кризів проводиться медикаментозна терапія з застосуванням сорбентів, глюкози, спазмолітиків. Також важливо забезпечити дитину обільним питтям, оскільки високі ризики зневоднення. У більшості випадків усунення повторних кризів можливе й в домашніх умовах. Однак при первинному випадку або погіршенні самопочуття дитини - необхідно одразу викликати швидку!
Після нормалізації стану та купірування кризу, надалі важливо проводити профілактичні заходи та візити до лікаря з проведенням УЗД, тесту на визначення толерантності до глюкози та ін.
Як запобігти ацетонемічним кризам та знизити рівень ацетону?
- Слідкування за харчування: виключення газованих солодких напоїв, солодощів, фастфуду, смаженої та жирної їжі. Дітям з ацетонемічним синдромом дуже важливо дотримуватися дієти!
- Нормалізація режиму дня та гігієна сну.
- Активний спосіб життя (без надмірних фізичних навантажень) з дозованим відпочинком.
Пам'ятайте, що при ранньому встановленні діагнозу, вірогідність успішного лікування та уникнення ускладнень є дуже високою. Тому проходьте огляди зі своєю дитиною та при появі ознак синдрому - одразу зверніться до лікаря.