Вушна сірчана пробка: основні причини та методи лікування
Сірчана пробка або пробка у вусі є досить поширеним явищем, яке попри часте ігнорування може мати серйозні наслідки. Найчастіше це порушення слуху до розвитку запального процесу. Які основні причини формування сірчаної пробки, окрім нам відомих? З'ясуємо далі.
Сірчана пробка - це порушення, що характеризується скупченням маси, що виділяється у вушному проході. Маса з якої формується вушна пробка виробляється спеціальними сірчаними та сальними залозами, що локалізуються у дермі зовнішнього слухового проходу. Основні функції вушної сірки полягають в антибактеріальному, механічному та противірусному механізмі. Наприклад, сірка “охоплює” частинки пилу або бруду та запобігає їх глибокому проникненню.
Механізм розвитку формування сірчаної пробки полягає в порушенні механізму самоочищення вуха від “використаної” сірки. Адже в нормі вушна сірка продукується на постійній основі, а її зовнішній шар, що контактує з пилом та брудом підсихає та виходить назовні. В протилежному випадку, при порушенні видалення сірки, й формуються закорковування.
Основні причини
- Розвиток запального процесу.
- Анатомія слухового проходу (вузький та викривлений), тоді сірка не може видалятися природним шляхом.
- Застосування навушників, слухових апаратів.
- Часте потрапляння води або підвищена вологість повітря з наступним набуханням сірки.
- Підвищені показники холестерину.
- Сухе повітря, що порушує самостійне видалення сірки та робить сірчану пробку сухою.
- Тривале знаходження в забруднених пилом місцях.
- Неправильний догляд за вухами: часте застосування ватних паличок та інших підручних предметів призводить не тільки до посиленої секреції сірки, а до потрапляння сірки глибше у слуховий прохід.
Які симптоми вказуватимуть на розвиток сірчаної пробки?
Тривалий час людина може навіть не здогадуватися про закорковування. Лише згодом стають помітними наступні симптоми, коли перекриття слухового проходу відбувається більш ніж наполовину:
- шум у вухах;
- відчуття закладеності вух;
- порушення слуху або його повна тимчасова втрата;
- людина починає чути свій голос “продубльованим” неначе всередині голови (аутофонія).
Коли сформована сірчана маса починає контактувати з барабанною перетинкою виникає подразнення нервових закінчень, що супроводжуватиметься нудотою та блюванням, запамороченням, головним та вушним болем.
При тривалому зосередженні сірчаної пробки високі ризики запальних процесів (отит).
Діагностика та тактика лікування
Діагностування вушної пробки відбувається на основі скарг хворого, зібрання анамнезу та проведення огляду (отоскопія).
Усунення сірчаної пробки можливе двома методами, або промивання вушного проходу декілько разово спеціальним шприцом Жане наповненим відповідним розчином (попередньо сірка розм'якшується спеціальними краплями); або видалення пробки спеціальним гачком (вушний зонд). Цей метод буде доцільним при сформуванні сухої сірчаної пробки та коли вимивання буде протипоказано.
З метою запобігання формування сірчаної пробки доцільним буде проводити очищення вушного проходу спеціальними вушними паличками з обмежувачем не частіше ніж два рази на тиждень. При схильності до їх утворення важливо попередньо проконсультуватися з лікарем щодо обирання тактики запобігання.
Відмітимо, що при поміченні у себе симптомів пробки у вусі не вдавайтеся до самостійних методів та спроб її видалення, це може коштувати Вам слуху. Зверніться до лікаря отоларинголога, де після обстеження та встановлення причини проблеми під контролем приладів лікар проведе маніпуляцію з видалення вушної пробки.