Як вчасно розпізнати початок короткозорості?
Короткозорість або міопія – це патологічний процес, що супроводжується порушенням рефракції, коли віддалені об’єкти виглядають нечіткими або розмитими. Відповідно до назви короткозорі люди чітко бачать предмети, що знаходяться поблизу.
Це досить поширена проблема, яка зазвичай діагностується під час офтальмологічного огляду.
Спеціалісти поділяють захворювання на просту та патологічну міопію. Проста короткозорість поліпшується при застосуванні контактних лінз та окулярів. Тоді як патологічна (нова назва дегенеративної короткозорості), не мають чіткого бачення навіть із коригуючими лінзами.
Характерні ознаки
- Розмитість зору, коли людина дивиться на віддалені предмети.
- Напруженість очей та швидка стомлюваність.
- Примруження, що дає можливість побачити віддалені предмети.
- Головний біль.
Досить часто на початковому етапі короткозорості складно помітити зміни зі сторони зору.
Основні причини
Механізм розвитку захворювання полягає в порушенні рефракції, тобто коли око неправильно фокусує світло. Це відбувається, коли форма ока або його певних частин призводить до того, що світлові промені згинаються неточно. Так при захворюванні око фокусує світло перед сітківкою, хоча в нормі має на ній.
Короткозорість може виникнути у кожного. Однак за статистикою тенденція до розвитку спостерігається при досяганні 20 років.
Окрім вікового фактора, ризики розвитку короткозорості підвищуються за наступних умов та станів:
- наявність в анамнезі цукрового діабету;
- підвищена навантаженість на очі (наприклад, під час роботи за комп’ютером, тривалому читанні);
- спадковий фактор, тобто наявність випадків короткозорості у когось з родини.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається під час стандартного офтальмологічного огляду. Людина може бути короткозорим, якщо віддалені об’єкти здаються розмитими, а ближні – чіткими.
Додатково лікар проводить комплексні діагностичні обстеження. Серед них перевірка очного тиску, дослідження очних м’язів.
Короткозорість це такий стан який не зникає. Лікування короткозорості може включати застосування коригувальних лінз або хірургічне втручання. Щодо лінз, то тривалість їх носіння (постійно чи лише при певних видах діяльності) залежатиме від того, наскільки чітко бачить пацієнт.
Оперативне втручання, а точніше рефракційна хірургія є постійною формою корекції короткозорості. Лазерна хірургія ока полягатиме в зміні форми рогівки та відповідно забезпечення фокусування світла на сітківці.
У маленьких пацієнтів лікування обмежується застосуванням очних крапель, аби призупинити прогресування короткозорості.
В протилежному випадку занедбаність патології може тільки ускладнюватися спричиняючи глаукому, катаракту та відшарування сітківки.
Надалі при встановленні діагнозу пацієнтові важливо проходити регулярні огляди з метою контролю зору. Частота відвідувань лікаря визначається на основі віку пацієнта, його анамнезу та стану очей.
Загалом турбота про власне здоров’я має суттєвий вплив на задовільний стан очей. Це можливо зробити бувши активними, вживаючи здорову їжу, уникаючи куріння та надягаючи захисні окуляри (за необхідності).