Акантамебний кератит: основні симптоми інфекції очей

Нагадаємо, що кератит являє собою запалення рогівки. Акантамебний  кератит розвивається, коли в рогівці виникає інфекція від Acanthamoeba, одноклітинного організму. На додаток до інфекції очей, яка зазвичай вражає рогівку, мікроскопічна амеба може викликати ураження шкіри або системну інфекцію.

Акантамебний кератит – це патологічний процес інфекційного ґенезу, що супроводжується ураженням рогівки ока.
 

Враховуючи, що захворювання є інфекційним, його збудником є паразит Acanthamoeba. Патологічний процес розвивається в рогівці, прозорому шарі який покриває зіницю та райдужну оболонку. 
 

За статистичними даними більшість випадків спостерігається саме в осіб, які носять контактні лінзи, молодшого та середнього віку.  Без своєчасної діагностики та лікування даний тип кератиту може призвести до постійної втрати зору. Складнощі у вчасному виявленні захворювання спричиняє неспецифічна клінічна картина, що нагадує за перебігом інші очні інфекції.

Насамперед постає питання, як даний збудник може потрапити до ока? Acanthamoeba є поширеним організмом в навколишньому середовищі, який можна знайти як у воді, так і у ґрунті.
 

Заразитися ним може кожен, просто рідше він викликає безпосередньо інфекцію. Тобто ці мікроби зазвичай не завдають шкоди людині, вони можуть спричинити серйозне захворювання очей, якщо інфікують рогівку. Має відбутися прямий контакт з оком, щоб викликати кератит Acanthamoeba, тому ним не можна заразитися через питну воду, яка містить збудник.

До джерел води, у яких може жити збудник є басейни, ставки, гарячі ванни та звісно розчини для контактних лінз (нестерильні).

Особи з ослабленою імунною системою піддаються підвищеному ризику акантамебного кератиту, але це також впливає на людей з «здоровою» імунною функцією.

Ураження може зазнавати як одне, так і обидва ока. При цьому акантамебний кератит має повільний прогресуючий розвиток. Тому важливо не запобігти таким ускладненням, як глаукома, катаракта та навіть втрата зору.

Насамперед лікарю необхідно визначити, що є причиною виниклих скарг. Додатково необхідно визначити анамнез пацієнта, дізнатися чи носить він, наприклад контактні лінзи.

Знання типу інфекції дозволить лікарям призначати правильні ліки та уникнути довгострокових ускладнень.

Тому методи діагностики включатимуть проведення зішкребу з рогівки та конфокальної мікроскопії.
 

Першою лінією лікування є призначення препаратів у вигляді антисептичних очних крапель. Антибіотик також може бути корисним у поєднанні з іншими препаратами. Для зменшення запального процесу та болю  призначаються додатково стероїдні очні краплі або пероральні нестероїдні протизапальні препарати. 

У випадку, якщо вищевказана терапія не приносить результату, а захворювання прогресує існують чіткі показання до проведення трансплантації рогівки.

Враховуючи провокуючі фактори захворювання, зменшити ризики його розвитку можливо уникаючи забрудненої води або травм рогівки. Також у випадку застосування контактних лінз потрібно дотримуватися певних рекомендацій. Наприклад, правильно зберігати контактні лінзи, мити руки перед тим, як їх торкатися, змінювати їх за встановленим графіком, дезінфікувати спеціальним розчином, а не простою водою, уникати носіння в душі та басейні (й після його відвідування), а також під час сну.
 

Загалом отримання  швидкого діагнозу та лікування дає найкращі шанси мати гарний прогноз та уникнути втрати зору.