Шийний спондильоз: основні симптоми ураження суглобів шиї
З віком наші суглоби зазнають змін і шийний відділ хребта не є виключенням. Поширеним явищем є біль у шиї після тривалого робочого дня, однак що це? Вікове ураження чи вплив інших факторів? З'ясуємо далі.
Шийний спондильоз (шийний остеоартрит) - це патологічний процес, що характеризується ураженням суглобів та дисків у шийному відділі хребта. Переважно захворювання є результатом вікового фактора, адже з віком диски шийного відділу хребта поступово руйнуються, втрачають рідину та стають жорсткішими. Однак не є виключенням вплив інших чинників.
Які фактори є причинами захворювання?
- Кісткові шпори.
- “Зневоднення” дисків хребта, точніше відсутність гелеподібного матеріалу усередині дисків.
- Грижа дисків.
- Травма.
- Жорсткість зв'язок, що впливає на рух шиї та появу напруженості в ній.
- Специфічність робочої діяльності, що характеризується повторювальними рухами або підійманням тяжких предметів.
Відзначимо, що ризики шийного остеоартриту збільшуються з віком, а також на тлі шкідливих звичок, малорухомого способу життя та ожирінні.
Основні симптоми
Кожен випадок шийного спондильозу є індивідуальним та варіюється від безсимптомного перебігу та легких проявів до появи тяжких симптомів. При цьому вони можуть, як розвиватися поступово, так і виникати раптово.
До загальних проявів та скарг можна віднести наступні стани:
- Больовий синдром, що посилюється в положенні стоячи, сидячи, при чханні або кашлі та ін.
- М'язова слабкість.
- Ригідність шиї.
- Головний біль та біль у плечі або руках.
- Шум або відчуття скреготу при повороті шиї.
- Відчуття поколювання або оніміння, зосереджено переважно в ділянці плечей та рук.
Щодо останнього симптому, то якщо шийний спондильоз призводить до тиску на спинний мозок можливий розвиток цервікальної мієлопатії. Відповідно у такому випадку виникатимуть додаткові скарги у вигляді аномальних рефлексів, відсутності координації, труднощів при ходьбі та втратою контролю над сечовим міхуром й кишківником.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребує проведення ряду діагностичних тестів. Насамперед необхідно виключити інші схожі за перебігом захворювання, наприклад фіброміалгію.
Обстеження розпочинаються з фізикального огляду з перевіркою рефлексів, м’язової слабкості, діапазону рухів шиї. Діагностичні тести включають проведення рентгенографії, МРТ та КТ, електроміограми.
Лікування шийного спондильозу буде направлено на забезпечення пацієнту нормального життя з полегшенням симптомів та запобігання прогресування захворювання.
“Масштаб” терапії залежатиме від стадії ураження. Так на початковому етапі можливо обмежитися нехірургічними методами лікування з проведенням фізіотерапії та медикаментозної терапії (м'язові релаксанти, знеболювальні, протиепілептичні препарати, ін’єкції стероїдів, нестероїдні протизапальні препарати).
При відсутності результату наступним етапом є все-таки проведення оперативного втручання. Це може включати видалення кісткових шпор, грижі міжхребцевих дисків. Одразу відмітимо, що при шийному спондильозі хірургічне втручання необхідне рідко. Однак лікар може порекомендувати його, якщо біль сильний й він впливає на здатність пацієнта виконувати рухи.
Тому враховуючи наслідки захворювання та його вплив на якість життя пацієнта, не варто зволікати зі зверненням до лікаря.