Перевозка больных

Седанов

Головний біль напруги: основні прояви та причини виникнення

Головний біль напруги: основні прояви та причини виникненняГоловний біль напруги належить до найпоширенішого типу головного болю. Однак, це не робить його легким у перебігу чи лікуванні. Будь-які больові відчуття можуть значно вплинути на якість нашого життя, від робочого процесу до звичайних буденних справ. Розберемо детальніше, які фактори можуть вплинути на розвиток головного болю напруги та які методи його усунення застосовуються.
 
Головний біль напруги - є станом, що належить до форм первинного головного болю та характеризується дифузним та помірним болем навколо голови.
За статистичними даними жінки більш піддаються розвитку недугу. Відмітимо, що головний біль напруги може переходити й в хронічну форму перебігу, коли виникає упродовж трьох місяців (кожного місяця тривалістю близько 10-15 днів).  Епізодичний головний біль напруги може турбувати від 30 хвилин до декількох днів (менш ніж 15).

Фактори ризику

Підвищену схильність до розвитку головного болю мають люди, що постійно перебувають в стресовому стані, в тому числі що мають в анамнезі депресію. 
Також провокуючи факторами виступають наступні стани:
  • перенапруження м'язів (міофасціально-тонічний м'язовий синдром, тривале знаходження в одному положенні);
  • приймання певних медикаментозних препаратів упродовж тривалого часу (наприклад, анальгетиків).

Характерні ознаки головного болю напруги

У більшості випадків коли пацієнти описують головний біль напруги, вони порівнюють його з відчуттям сильного стискання голови (неначе в шоломі або кільці навколо голови). 
Біль починає турбувати в ранковий період. Додатково це призводить до болючого напруження м'язів обличчя, шиї (задньої частини), потилиці. Пацієнти на фоні недугу швидко стомлюються, сон порушується, знижується апетит. Біль є симетричним з можливим переходом на інші зони голови. Не супроводжується нудотою та блюванням! 
Посилюються больові відчуття у разі приймання положення сидячи, але при цьому сутулячись або при підпиранні рукою підборіддя; знаходження в задушливому приміщенні; тривалої розумової роботи; впливу яскравого світла та голосних звуків; розчісування волосся.

Тактика

До розв'язання проблеми застосовується комплексний підхід. 
 
Важливо встановити причину появи головного болю. Відповідно до цієї мети додатково може проводитися ряд діагностичних обстежень: КТ та МРТ, офтальмоскопія, УЗД, судин ЕЕГ (електроенцефалограма), лабораторні аналізи крові.
 
Тактика лікування буде залежати від типу головного болю. Якщо його випадки є епізодичними, то доцільним буде призначення нестероїдних протизапальних препаратів, міорелаксантів та заспокійливих. Хронічний головний біль потребує розширення ряду призначених лікарських засобів: антидепресанти, заспокійливі та ін.
 
В обох випадках додаткову роль становлять зміни способу життя, з нормалізацією сну, врегулювання психоемоційного стану, виключення шкідливих звичок. Також допоміжним є проведення фізіотерапії, а саме масажу, голкорефлексотерапії, електрофорезу.  
 
Пам'ятайте, що попри поширеність випадків головного болю, дуже часто ця недуга провокується безліччю патологічними процесами, що мають прихований перебіг. Тому при появі головного болю на постійній основі обов'язково зверніться до лікаря, та не займайтеся самолікуванням. 

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм