Арахноїдит: які симптоми вказують на запалення оболонок мозку?

Арахноїдит - це патологічний стан, для якого є характерним ураження павутинних оболонок мозку (спинного та головного). При даному патологічному процесі відбувається розвиток запального процесу. Зауважимо, що павутинна оболонка є однією із трьох оболонок спинного та головного мозку, яка бере участь в продукуванні та циркуляції ліквору.

Ураження павутинної оболонки призводить до утворення кіст, новоутворень та формувань спайок головного мозку.

За статистикою найбільше випадків захворювання спостерігається у вікової категорії від 16 до 40 років та серед чоловіків.

Найчастіше захворювання виступає як ускладнення вірусної патології, запальних процесів, що локалізуються в ділянках середнього вуха та навколоносових пазух:

Також не є виключенням провокування арахноїдиту на фоні розвитку черепно-мозкової травми (струс, субарахноїдальний крововилив та ін.) - посттравматичний арахноїдит.
 

Як самостійне аутоімунне захворювання арахноїдит є досить рідкісним явищем. 
 

Не варто недооцінювати й провокуючі фактори, які так чи інакше можуть вплинути на перебіг захворювання: зловживання алкоголем, хронічна втома, часті травми голови, постійні ГРВІ на тлі низького імунітету. Ці стани викликають підвищення внутрішньочерепного тиску, що як наслідок негативно відбивається на павутинній оболонці.

Розвиток клінічної картини буде залежати від локалізації запального процесу. Так арахноїдит має декілька форм розвитку: церебральний, спінальний та цереброспінальний арахноїдит.
 

Захворювання найчастіше має поступовий розвиток, що на початку характеризується частою зміною настрою, втомою. Надалі можуть виникати епілептичні напади. 
 

При розвитку церебрального арахноїдиту у хворого виникають скарги на головний біль та запаморочення, нудоту та блювання. Не є виключенням появи підвищення температури та розвитку менінгеальних ознак. У випадку запального процесу в області зорових нервів, як наслідок порушується зір, від зниження гостроти до повної сліпоти. При розвитку арахноїдиту в задній черепній ямці хворого починають турбувати блювання, запаморочення, ністагм та атаксія. Зазначимо, що блювання виникає найчастіше на тлі нестерпного головного болю, який має розпираючий характер.

Спінальна форма захворювання проявляється у вигляді провідникових порушень. Це можуть бути порушення рухів та зниження чутливості, а також поява больових відчуттів в ділянках виходу нервів. 

Відповідно при цереброспінальному арахноїдиту клінічні прояви обидвох форм поєднуються.

З метою проведення встановлення діагнозу - арахноїдит, діагностичні заходи включають проведення неврологічного дослідження, офтальмологічного - обстеження очного дна, визначення гостроти та поля зору. Також з метою візуалізації патологічного процесу доцільним буде провести краніографію (рентген голови), КТ й МРТ, електроенцефалографію. Обов'язковим є проведення аналізу ліквору!
 

Тактика лікування є комплексною. Консервативні та хірургічні методи лікування будуть направлені на усунення основної причини та виниклих ускладнень (наприклад, кісти). 

Медикаментозна терапія включатиме призначення нестероїдних протизапальних препаратів, діуретиків, протисудомних й антибактеріальних препаратів.

Оперативне втручання є доцільним у разі ускладненого протікання, наприклад з формуванням кіст або спайок. Це дасть можливість покращити відтік ліквору.

Додатково проводиться фізіотерапія.
 

Пам'ятайте, що при вчасному зверненні за допомогою арахноїдит піддається успішному лікуванню.