Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Тонометры

Синдром верхньої порожнистої вени: основні симптоми

Синдром верхньої порожнистої вени: основні симптомиВерхня порожниста вена є короткою та широкою судиною з тонкими стінками, що несе циркулюючу кров у серце. При впливі ряду патологічних чинників можливий розвиток її звуження, що спричиняє “тріаду” симптомів. Яких? З'ясуємо далі. 

Синдром верхньої порожнистої вени (кава-синдром) - це патологічний стан, що являє собою обструкцію току крові через верхню порожнисту вену. Тобто відбувається утруднений відтік крові від верхньої порожнистої вени до правого передсердя. 

Які фактори впливають на розвиток синдрому?

Відмітимо, що дана патологія є невідкладним станом та найчастіше являє собою ускладнення на тлі злоякісних пухлин в грудній клітці (рак легень). Тоді одним із неочевидних проявів онкології буде поява набряку обличчя. Пухлина тисне на вену, що йде від голови до серця, порушуючи при цьому її провідність. Це відповідно і викликає набряк. Також до пухлинної етіології синдрому верхньої порожнистої вени можливо віднести лімфоми, рак молочних залоз та пухлини середостіння.
 
До причин, що не спричиняються новоутвореннями належить стиснення верхньої порожнистої вени аневризмою грудної аорти або тромбоз верхньої порожнистої вени; застосування центральних венозних катетерів, кардіостимуляторів. 

Клінічна картина

Зовнішньо спостерігається поява набряку та синюшності або почервоніння обличчя та шиї. У хворого набрякають повіки, а очі помітно червоні. Помітним стає набухання яремних вен. 

Додатково до проявів захворювання належить поява наступних скарг:
  • головний біль;
  • безсоння;
  • запаморочення;
  • порушення зі сторони зору та слуху;
  • носові кровотечі або кровотечі з легень, стравоходу, що пов'язано зі стоншеною стінкою судини та підвищеним кров'яним тиском у руслі, які й викликають її розрив;
  • зовнішньо - вени грудної клітки, верхніх кінцівок також стають розширеними.
Ступінь вираженості симптомів буде залежати від локалізації та ступеня поширення закорковування вени. 
 
Відмітимо, що при прогресуванні синдрому та основного захворювання погіршується й самопочуття пацієнта: свистяче шумне дихання, хриплий голос, порушення ковтання та задишка, що особливо стають інтенсивними при фізичному навантаженні. 
 
Небезпеку для життя, як ускладнення становить розвиток набряку мозку, тяжкі неврологічні розлади.

Діагностика та тактика лікування

Діагностика базується на проведенні фізикального огляду, аналізу клінічної картини з наступною візуалізацією патологічного процесу шляхом рентгенографії та КТ грудної клітки, УЗД судин шиї та флебографії. Це дасть можливість встановити й причини розвитку синдрому (пухлина, тромбоз та ін.).
 
Тактика лікування синдрому верхньої порожнистої вени є комплексною та полягатиме в першу чергу з відтоку крові з ділянок, які розташовані вище стиснення. 
Окрім усунення та проведення лікування основної причини, наприклад новоутворення, проводиться призначення оксигенотерапії (усунення задишки, але під контролем тиску у верхніх дихальних шляхах), глюкокортикостероїдів (зменшення запального процесу), діуретиків (знижує підвищений тиск).
 
При показаннях, а саме при гострих станах показане ендоваскулярне стентування. 
 
Головне при поміченні дискомфортних симптомів, які описувалися вище є вчасно вернутися до лікаря, навіть якщо вони є не сильно вираженими.

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники