Лейшманіоз: симптоми інфекційного захворювання

Ризик спалаху інфекційних хвороб під час війни зростає. Одним із захворювань, що можна запідозрити у переміщених осіб є інфекційне захворювання, що має назву - лейшманіоз. Про особливості розвитку якого з'ясуємо далі. Також ознайомитися з іншим матеріалом про здоров'я можливо на медичній платформі ITMED.

Лейшманіоз – це патологічний стан паразитарного генезу, що викликається паразитом лейшманіозу. 

Цей паразит зазвичай живе в заражених піщаних мушках (москіти), від укусу яких можливе зараження.
 

Спеціалісти стверджують, що ця хвороба займає друге місце після малярії за паразитарними причинами смерті.

Лейшманіоз класифікують за трьома формами: шкірний, вісцеральний та шкірно-слизовий. 
 

Кожна форма пов’язана з різними видами паразита та характерними симптомами. 
 

Так шкірний лейшманіоз характеризується виразками на шкірі та є найбільш поширеним. При цьому лікування не завжди є необхідним, кожен випадок індивідуальний.
 

Шкірно-слизовий лейшманіоз являється рідкісною формою захворювання. Прояви можливі навіть через декілька місяців після загоєння шкірних виразок з поширенням на носову та ротову порожнину, горло.
 

Вісцеральний лейшманіоз характеризується ураженням внутрішніх органів (печінка, селезінка). При відсутності вчасного лікування високі ризики летального результату.

Як зазначалося вище, лейшманіоз викликається найпростішими паразитами Leishmania. Зараження відбувається внаслідок укусу зараженої піщаної мушки, яка активується у вологому теплому середовищі. Також паразит може функціонувати всередині домашніх тварин.

Зараження може відбуватися й між людьми, наприклад, при переливанні крові.
 

В групі ризику насамперед знаходяться особи, що перебувають на територіях з субтропічним або тропічним кліматом (Індія, Африка, Колумбія). Саме екологічні та кліматичні фактори сильно впливають на поширення хвороби. Також це країни або їх території де присутня велика міграція людей, панує недоїдання та відсутні належні санітарні норми.
 

Люди з ослабленою імунною системою піддаються підвищеному ризику паразитарному зараженню!

Насамперед відмітимо, що симптоми можуть не виникати упродовж тривалого часу з моменту зараження. Клінічна картина залежатиме від форми захворювання. 

Шкірний лейшманіоз буде проявлятися у вигляді виразок на шкірному покриві, які переважно безболісні. Вони з'являються через декілька тижнів після укусу зараженої піщаної мухи.
 

Шкірно-слизовий лейшманіоз характеризується появою виразок в ротовій або носовій порожнині, а також нежитю, утрудненого дихання та носової кровотечі. Тривалість їх появи варіюється від одного до п'яти років.
 

Вісцеральний лейшманіоз проявляється упродовж декількох місяців після зараження симптоматикою у вигляді слабкості, втрати ваги, лихоманки, збільшення селезінки та печінки, набряку лімфатичних вузлів та кровотечі.

Також для таких хворих характерне потемніння шкіри, тривала гарячка.

Діагностування захворювання полягає насамперед у зборі анамнезу, з визначенням інформації стосовно проживання або відвідування місця, де поширений лейшманіоз. З метою визначення наявності паразита та його виду проводиться ряд досліджень: біопсія шкіри й кісткового мозку, лабораторні дослідження крові та ін.

Лікування інфекції включатиме призначення протипаразитарних препаратів.

Оперативне втручання можливе з метою проведення пластики внаслідок спотворення шкіри рубцями від виразок.