Менінгококова інфекція: основні симптоми

Бактерія менінгокок спричиняє тяжке інфекційне захворювання про перебіг та лікування якого ми детальніше розберемо далі.

Менінгококова інфекція являє собою гостре інфекційне захворювання, що викликається менінгококом. 
 

Відмітимо, що найбільш вразливими до інфекції є діти, хоча не є виключенням випадків серед дорослих, особливо у людей похилого віку. 

Джерелом інфекції є хвора людина, яка навіть не здогадується про наявність захворювання, оскільки його прояви відсутні на початку. Інфекція “ховається” в задній частині носа та горла. 
 

Передача збудника, тобто зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, під час кашлю, чханні, близької розмови з носієм інфекції.
 

В залежності від причини, що викликає захворювання виділяють локальну форму менінгококової інфекції - назофарингіт, тобто її симптоми нагадують на початку перебіг ГРВІ (біль та пирхота в горлі, збільшення лімфатичних вузлів) та супроводжуються запальним процесом в ротоглотці. Також існує генералізована форма яка своєю чергою поділяється на менінгококцемію та менінгококовий менінгіт.

Інкубаційний період менінгококової інфекції сягає від двох до десяти діб. Далі клінічна картина набирає швидких обертів. Тому при даному типі патології високі ризики летального результату. Також інфекція може призвести до незворотних ускладнень у вигляді  втрати слуху та ураження мозку.
 

На початку хворого починають турбувати симптоми по типу застуди, що вказує на її підступність. Далі самопочуття погіршується. Виникають симптоми у вигляді підвищення температури, лихоманки та ознобу, нудоти, блювання, головного болю та підвищеної чутливості до світла, загальна слабкість, сплутаність свідомості. Також однією з характерних симптомів при розвитку менінгококової інфекції є поява геморагічної висипки (”зірчастий” висип) та ригідність м'язів потилиці. 
 

У малюків найчастіше спостерігається слабкість та блювання, підвищена дратівливість, тім'ячко напружене. 
 

Відмітимо, що специфічні прояви будуть залежати від типу інфекції, однак у будь-якому випадку необхідне миттєве викликання швидкої. 

Підтвердження діагнозу, враховуючи розвиток клінічної картини, відбуватиметься на основі лабораторного дослідження крові та спинномозкової рідини. Це дає можливість також встановити збудник захворювання. 
 

При встановленні збудника у більшості випадків проводиться антибактеріальна терапія, також призначають жарознижувальні, сольові розчини, сечогінні.  

Додатково виявляються контактні особи та проводиться їх санація. Самі ж носії інфекції та хворі потребують ізоляції. 

Основним медом запобігання менінгококової інфекції є проведення вакцинації. Так дітям до 2 років потрібно ввести дві дози вакцини з інтервалом не менш ніж три місяці. У старшому віці – одну дозу. Відмітимо, що вакцинація проти менінгіту не входить до календаря щеплень в Україні, а є рекомендаційною. Однак це не виключає важливості її проведення.

 

Пам'ятайте, що щеплення є основою здоров'я, як вашого, так і вашої дитини, організм якої формується та є вразливим до різного роду інфекцій.