Алергічний риніт: основні прояви алергічної реакції

Алергічний риніт, або сінна лихоманка - це патологічний процес, що характеризується розвитком алергічної реакції на певні алергени. Своєю чергою алерген являє собою нешкідливу речовину, що спроможна викликати відповідну реакцію організму.

В залежності від періоду розвитку алергії, розрізняють алергічний риніт сезонний та цілорічний. Так сезонні алергії зазвичай виникають у весняний та осінній сезон і, як правило, у відповідь на зовнішні алергени, такі як пилок. Інший тип реакції може виникати або цілий рік або в будь-який час року у відповідь на вплив внутрішніх речовин, таких як пилові кліщі та шерсть домашніх тварин.

Вищезазначені симптоми можна віднести до загальних. І як ви помітили вони нагадують за перебігом застудні захворювання. Тому вкотре нагадуємо про недоцільність самолікування. 

Також можливий розвиток симптомів типу екземи, такі як дуже суха шкіра, що свербить, на якій можуть утворюватися пухирі, що мокнуть.
 

Зазвичай хворий відчуває один або кілька з цих симптомів відразу після контакту з алергеном. Деякі симптоми, такі як періодичні головні болі та втома, можуть виникнути лише після тривалого впливу алергенів. Відмітимо, що озноб не є симптомом сінної лихоманки.

Механізм розвитку контакту організму з алергеном полягає у вивільненні гістаміну - речовини яка захищає тіло від алергену. Як наслідок можливий розвиток симптомів алергічного риніту у вигляді чхання, сльозотечі та ін. 
 

Як зазначалося вище пилок є найбільш поширеним типом алергену. 
 

Однак не варто забувати й про інші можливі тригери, наприклад:

Відмітимо, що у певні пори року пилок є особливо небезпечним! Так пилок дерев і квітів частіше зустрічається весною, а трави та бур’яни виробляють його більше влітку та восени.

Захворювання може вплинути на будь-кого, але ймовірність розвитку алергічного риніту є більшою, при наявності випадків алергії у родині, наявності в анамнезі захворювань шкіри та бронхіальної астми. Також не виключається вплив зовнішніх факторів у вигляді диму від цигарок, вологості, холодної температури, парфумів та ін.

Лікування алергічної реакції потребуватиме обов'язкового медичного огляду. 

Шкірний прик-тест є одним з найпоширеніших. Так лікар наносить кілька речовин на шкіру, щоб побачити, як  організм реагує на кожну з них. У більшості випадків поява невеликої гіперемованої шишки свідчить про розвиток алергії на речовину.

Лабораторне дослідження крові також є поширеним методом, оскільки відбувається вимірювання кількості антитіл імуноглобуліну Е до певних алергенів у вашій крові.
 

Щодо лікування, то алергічний риніт можна лікувати кількома способами. До типових методів терапії відносять антигістамінні препарати.

Полегшити симптоми, а саме зняти закладеність носа та відчуття тиску допоможуть протинабрякові засоби (деконгестанти), назальні спреї - усунуть свербіж та інші симптоми, пов’язані з алергією. 

Також лікар може порекомендувати імунотерапію, якщо прояви алергії є досить серйозними. Препарати з часом знижують імунну відповідь на певні алергени. Вони вимагають довгострокового плану лікування.

Самостійно допомогти боротися з ознаками алергії можливо в залежності від її типу. Наприклад, застосування кондиціонера або бактерицидного рециркулятора дасть можливість безпечно перебувати в домівці при схильності до сезонної алергії. Придбати бактерицидний рециркулятор можливо в медичному маркеті ITMED.

На жаль, самому алергічному риніту неможливо запобігти. Вчасне та правильне лікування є ключовим елементом для досягнення хорошої якості життя з алергією. В протилежному випадку захворювання ускладняється посиленням ознак астми, частими вушними інфекціями, синуситом, головним болем.

Також запобігти симптомам алергії можливо вчасно впоравшись з алергією до того, як тіло матиме шанс негативно відреагувати на речовини.