Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Кишкова непрохідність: як розпізнати симптоми вчасно?

Кишкова непрохідність: як розпізнати симптоми вчасно?Кишкова непрохідність потребує негайного лікування, в тому числі оперативного втручання. 

Кишкова непрохідність - це патологічний процес, що характеризується розвитком закорковування кишківника та є потенційно небезпечним станом.
 
Закорковування може бути частковим або повним в одному або кількох місцях. Це відбувається, коли пухлина, рубцева тканина або щось інше блокує товстий кишківник. Гази та кал накопичуються, що небезпечно розривом кишківника. Відмітимо, що деякі випадки кишкової непрохідності можуть покращуватися після мінімального лікування. Іншим же можливо знадобиться операція.

Основні причини кишкової непрохідності

  1. Заворот кишок.
  2. Вроджені вади кишківника у новонароджених.
  3. Рубцева тканина (спайки) в черевній порожнині.
  4. Проковтування сторонніх предметів.
  5. Новоутворення тонкого кишківника.
  6. Грижі, коли частина кишківника виступає за свої межі. 
  7. Ураження кровоносних судин, що ведуть до кишківника, можуть призвести до відмирання деяких його тканин.
  8. Розвиток запального процесу (наприклад, хвороба Крона).
Відмітимо, що існує варіант захворювання, під назвою псевдообструкція. Тобто фактичної непрохідності може не бути, однак клінічна картина характерна як при закорковуванні кишківника. Причиною даного стану є інфекції, порушення зі сторони нервової системи.
 
Оперативного втручання потребують переважно саме випадки повного закорковування кишківника. 

Характерні ознаки

  1. Втрата апетиту.
  2. Млявість.
  3. Сильний біль в животі та його твердість при пальпації.
  4. Здуття живота та спазми.
  5. Нудота та блювання.
  6. Діарея або закреп, неможливість спорожнити кишківник.
  7. Неприємний запах з рота.
Тобто виниклі симптоми є характерними й для інших патологічних процесів. Тому щоб визначити кишкову непрохідність потрібно ретельна діагностика.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбувається на основі збору анамнезу, фізикального огляду (пальпація, аускультація за допомогою стетоскопа).
Інші діагностичні тести включають проведення рентгенографії, КТ, барієвої клізми, лабораторних досліджень крові та сечі. 

Тактика лікування залежатиме від локалізації та тяжкості обструкції.
Наприклад, часткова непрохідність потребує внутрішньовенного вливання рідини (електроліти), введення назогастрального зонду та голодування. Знеболювальні та ліки проти нудоти допоможуть пацієнтові комфортніше почуватися.

Оперативне втручання буде доцільним при відсутності результату від вище проведеної терапії. Так хірургічним шляхом видаляється частина змертвілої кишки (колектомія). У такому випадку пацієнтові може знадобитися колостома за допомогою якої кал потрапляє в калоприймач поза тілом.

Також оперативним шляхом можливо усунути причину закорковування у вигляді грижі, спайок або пухлини.

Встановлення стента є варіантом лікування для людей, для яких ризики ускладнень від операції досить серйозні. Стент поміщається у кишківник, щоб примусово його відкрити. Знову ж таки деяким пацієнтам достатнім буде виключно стентування, іншим же може знадобитися хірургічне втручання після того, як вони стануть стабільними.

В протилежному випадку кишкова непрохідність може ускладнитися зневодненням, кишковою перфорацією, нирковою недостатністю та сепсисом. Летальний результат також можливий. Тому при появі дискомфортних симптомів у жодному разі не варто зволікати зі зверненням до лікаря.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED


Алкофарм