Вентральна грижа: основні симптоми та методи лікування
Грижа, напевно є тим діагнозом коли пацієнт старається максимально відтермінувати момент проведення оперативного втручання з її видалення. Однак такі дії можуть мати досить негативні наслідки. Про один із різновидів грижі та можливі з її ускладнень, з'ясуємо далі.
Вентральна грижа — це патологічний стан, що характеризується опуклістю тканин вздовж вертикального центру черевної стінки. Грижа виникає, коли в м’язах черевної стінки є отвір, що дозволяє петлі кишківника або черевної тканини проштовхнутися через м’язовий шар.
В залежності від локалізації розрізняють три види вентральної грижі:
- епігастральна (область шлунка) грижа;
- пупкова грижа: виникає в області пупка;
- операційна грижа: у більшості випадків причиною вентральної грижі є проведення саме хірургічних втручань. Тому її називають післяопераційна грижа. Це пов'язано з тим, що у місцях хірургічних розрізів шари черевної стінки стали слабкими або тонкими, що дозволяє вмісту черевної порожнини проштовхуватися. Цей тип грижі може виникнути в будь-який, час від місяців до років після операції на черевній порожнині.
Які фактори впливають на розвиток вентральної грижі?
- Вроджена вада, коли черевна стінка є аномально тонкою.
- Вагітність.
- Часті епізоди кашлю.
- Віковий фактор (з віком черевна стінка втрачає свою еластичність).
- Ожиріння.
- Операції на черевній порожнині в анамнезі.
- Травми області кишківника.
- Підіймання важких предметів.
Основні симптоми
Насамперед відмітимо, що до моменту появи симптомів може пройти декілька тижнів або місяців. А поява ознак грижі буде супроводжуватися наступними станами:
- дискомфорт або сильний біль у ділянці грижі, інтенсивність якого буде залежати від фізичного навантаження, тривалості перебування у положенні лежачи;
- випинання шкіри або тканин в області живота, яке може згладжуватися, коли хворий лежить або натискає на неї;
- нудота та блювання.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребує проведення повної діагностики, від збору анамнезу та аналізу клінічної картини до фізикального огляду та візуалізаційних тестів (УЗД органів черевної порожнини, КТ та МРТ).
Щодо методів лікування, то вентральні грижі вимагають хірургічного вправлення. Якщо їх не лікувати, вони продовжують повільно рости, поки не спровокують серйозні ускладнення.
Так набряк може призвести до защемлення вмісту грижі з наступним зниженням або повним припиненням кровопостачання залучених тканин.
Відмітимо, що варіанти оперативного втручання включають застосування сітки, яка служить зміцнюючою латкою, щоб утримувати грижу на місці або лапароскопічне втручання. Не є виключенням проведення відкритої операції.
Відновлення після лікування загалом не викликає проблем та не є довготривалим. Лікар може порекомендувати пацієнтові відпочити кілька тижнів, перш ніж продовжити повсякденну діяльність, уникаючи будь-якого підйому важких предметів або навантаження на область живота.
Пам'ятайте, що вентральні грижі не зникають та не покращуються самі по собі. Вони потребують хірургічного втручання. Адже відсутність лікування призводить до того, що з часом грижа росте та стає важчою для відновлення. Також приєднуються ризики серйозних ускладнень, таких як ущемлення частини кишківника.