Діафрагмальна грижа: основні симптоми та методи лікування
Напевно кожен з нас знає про розвиток пахової, стегнової або пупкової грижі. Тим паче, що зазвичай їх видно неозброєним оком. Однак типове формування грижі з усіма грижовими оболонками, грижовим мішком та вмістом в ньому може відбутися і досить малопомітно. Це стосується випадку діафрагмальної грижі, особливості перебігу якої розберемо далі.
Діафрагмальна грижа (аксіальна грижа стравохідного отвору діафрагми) - це патологічний стан, що характеризується зміщенням тканин та органів, що повинні розташовуватися під
діафрагмою, у грудну порожнину (через стравохідний отвір діафрагми).
Механізм порушення полягає в надмірній еластичності діафрагми.
За статистичними даними більшість випадків захворювання припадають на жінок віком старше 60 років.
В залежності від об'єму зміщених органів в грудну порожнину можуть діагностувати ковзну грижу, коли вище діафрагми розташовується дно шлунка. У тому випадку, якщо зміщення відбувається вже з кардіальним відділом шлунку, грижа має відповідну назву - кардіальна. Для параезофагеальної грижі характерне випинання дна шлунка при незмінному розташуванні стравоходу.
Також розрізняють змінну і статичну форми грижі. Так при першому варіанті частина шлунка самостійно повертається в займану ним порожнину, а при статичній формі - знаходиться в грудній клітці постійно.
Окремо виділяють вроджену діафрагмальну грижу, що являє собою анатомічний дефект діафрагми, внаслідок якого органи черевної порожнини переміщуються в грудний відділ, спричиняючи при цьому неможливість розвитку легень. Як наслідок як органи черевної порожнини, так і органи дихання у дитини зазнають ураження.
Які фактори впливають на розвиток діафрагмальної грижі?
Достеменно причини, що впливають на формування грижі не відомі. Однак до ймовірних тригерів захворювання відносять:
- ожиріння;
- генетичні аномалії (вроджена грижа);
- деформація хребта (сколіоз);
- підвищений внутрішньочеревний тиск, внаслідок надмірних фізичних навантажень, сильного хронічного кашлю тощо;
- травми;
- слабкість сполучної тканини діафрагми.
Основні симптоми
На початковому етапі симптоми захворювання та відповідно саме зміщення органів, виникає при впливі певних чинників. Це може бути як і звичайний кашель, так і переїдання або надмірне фізичне навантаження. Однак чим довше прогресує захворювання, тим тривалішими будуть зміщення.
На фоні порушення у хворого можуть виникати наступні скарги:
- печія;
- нудота;
- біль та дискомфорт у грудях;
- кислий присмак у роті;
- порушення ковтання.
Тобто це ті прояви, що дуже часто ігноруються та нагадують перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Відповідно хворі можуть відтерміновувати звернення до лікаря. Саме тому у дорослому віці захворювання може діагностуватися випадково при проведенні профілактичного огляду.
Діагностика та тактика лікування
Діагностика грижі окрім аналізу клінічної картини та даних анамнезу включає проведення рентгенографії з введенням контрастної речовини, езофагоскопії та дослідження скорочувальної активності стравоходу (манометрія).
У тому випадку, якщо грижа має безсимптомний перебіг та не викликає дискомфорту, лікування буде направлено на обирання тактики спостереження та корекцію способу життя. Так пацієнт повинен правильно харчуватися уникаючи переїдання, не лягати одразу після приймання їжі, контролювати масу тіла тощо.
Додатково можливе проведення медикаментозної терапії, насамперед при приєднанні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (наприклад, прокінетики, інгібітори протонної помпи, антициди).
Відсутність результату після проведення консервативної терапії та тяжкий перебіг діафрагмальної грижі потребує оперативного втручання з наступним ушиванням грижових воріт, скріпленням зв'язок стравоходу та фіксацією шлунка в черевній порожнині.
Зазвичай при успішному перебігу оперативного втручання лапароскопічним методом пацієнти можуть їхати додому вже на наступний день при обов'язковому контролю зі сторони лікаря та дотриманні всіх його рекомендацій.
Окремої уваги та відповідно тактики потребує вроджена діафрагмальна грижа. Важка вада діагностується у плода ще під час проходження УЗД матір'ю під час вагітності. Тому майже одразу після народження дитини проводиться відповідне лікування.
Пам'ятайте, що навіть симптоми легкого дискомфорту у шлунку можуть бути ознакою досить серйозного порушення. Тому при появі їх на тривалій основі обов'язково зверніться до лікаря.