Кіста куприка: основні симптоми та методи лікування

Виникнення порушень будь-якого типу “нижче поясу” завжди викликає певну сором'язливість та дискомфорт, що відповідно відтерміновує момент звернення хворого до лікаря. Як наслідок хвороба загострюється, а згодом переходить в хронічний перебіг з додатковим розвитком ряду ускладнень. Одним із таких патологічних станів проктологічного характеру являється кіста куприка. У чому особливість її розвитку та які симптоми вказують на її появу? Далі з'ясуємо.

Кіста куприка або епітеліальний куприковий хід - це патологічний стан, що характеризується утворенням підшкірної порожнини в ділянці куприка, а саме в міжсідничній складці. 

Особливістю кісти куприка є те, що це вроджене захворювання, яке тривалий час може ніяк не проявлятися. Так в період розвитку плоду в утробі матері формується порожнина в ділянці верхньої міжсідничної складки. Далі в цю порожнину можуть потрапляти частинки епітелію, проростати волосся та ін. При впливі певних факторів в кісті розвивається запалення з наступним утворенням нориць (свищі). До провокуючих факторів належить:

На початковому етапі в ділянці куприка виникають больові відчуття, особливо при сидінні. Хворий відчуває дискомфорт та відчуття начебто-то стороннього тіла, що пов'язано з виникненням припухлості. При розвитку запального процесу кіста набрякає, шкіра над нею стає гіперемованою. Спостерігається виділення гною, через утворені невеликі отвори, яких при кожному рецидиві стає більше. Відповідно, що запальний процес з гнійними виділеннями може викликати підвищення температури та поширюватися на здорові навколишні тканини.
 

При відсутності запалення кіста куприка виглядає як невеликий отвір, інколи навіть досить глибокий. Він локалізується в міжсідничній лінії, на декілька сантиметрів вище анального каналу.

Найбільш простим та максимально ефективним методом є лікування кісти без розвитку запального процесу або кісти у стадії ремісії. 
 

Основним методом усунення кісти є її видалення. Метод оперативного втручання обирається в залежності від тяжкості патології, це може бути як традиційне видалення за допомогою скальпелю або застосування лазеру. 
 

У разі незапланованої операції з утворенням гнійника лікування відбуватиметься у два етапи: спочатку гнійник розтинається, кіста очищується від вмісту. Далі відбувається період реабілітації (упродовж двох-трьох тижнів). Після усунення запалення - проводиться другий етап з повним видаленням кісти.
 

Важливо розуміти, що кіста куприка належить до того порушення, що при розвиненні одного разу висока ймовірність періодичного загострення й надалі. Тільки симптоми будуть ставати тяжчими за перебігом. Тому не зволікайте з розв'язанням проблеми!